Цікаве видання західного зразка, яке ми разом з вами створюємо має бути не лише чесним, прагнути до об’єктивності, але й високо інтелектуальним, орієнтуватися не на нице, а на високе. На те, що просто з людини робить Особистість. Тим більше, що ми переконані без стрімкого розвитку культури, науки і освіти – якісного майбутнього у нас не може бути.

ПЕРСПЕКТИВИ НА МІЛЬЙОН

Ще у 2005р. Харківський фізико-технічний інститут розпочав сумісний проект із американським урядом по створенню ядерної установки на території П’ятихаток (Харківська обл.). 26 березня цього року проект нарешті відкрили, проте працюватиме він лише, як чекають, із наступного…

Починаючи з лютого 2005р., українці мали можливість повернутися до списку лідерів ядерної промисловості. Так, ХФТІ підписав договір про співпрацю з прославленою Аргонською національною лабораторією (США), чим надихнув молодих учених повірити у власне майбутнє. За умови американського фінансування проекту – перспективи було сяючими. Проте це була тільки формальна угода: як зазвичай, в Україні дозволи, заяви, узгодження між двома державами тягнулися довгі роки.

ЧОРНОБИЛЬ ─ 1986, ФУКУСІМА ─ 2011, ХАРКІВ ─ 20..?

Гарячі обговорення розпочалися у 2011р. із громадських слухань на тему ядерної безпеки. А й справді ─ чи потрібно створювати ядерну установку в області з населенням майже 3 млн? Враховуючи, що місцева влада не мала досвіду роботи з такими об’єктами, атмосфера у переповненій залі громадських обговорень була напружена, адже планується будувати не краєзнавчий музей, а ядерну установку. З вулиці було чутно голоси протестувальників: «Чорнобиль ─ 1986, Фукусіма ─ 2011, Харків ─ 20..?», і плакати яскраво демонстрували настрій місцевих. Проте рішення про створення об’єкту було прийнято (1 проти, 3 утрималися). Хто б сумнівався!

ПЛЮСИ ТА МІНУСИ

Проект назвали хитромудро як для звичайної людини: «Джерело нейтронів, засноване на підкритичній збірці, що керується лінійним прискорювачем електронів». І наголосили, що планується будувати не ядерний реактор, а принципово іншу установку, механізм роботи якої безпечний. Віз зрушив із місця. Яка користь від цього наукового дива, розповіли розробники: «Установка надасть робочі місця спеціалістам різного профілю; буде використовуватися у медицині для діагностики та лікування онкозахворювань, артриту; підвищить науковий рівень країни; привабить закордонних інвесторів до наукових структур, інститутів та стане невід’ємною частиною українського експорту (за словами вчених, отримання ізотопів, які буде давати «Джерело», ─ унікальний досвід для пострадянських країн)». Звучить досить позитивно.

Додамо, що бюджет проекту на момент старту становив $67,5 млн! За планом новинка повинна була б працювати на повну ще у 2014р. Які ж мінуси вбачали у розробці цього проекту? Як мінімум, два. По-перше, небезпека аварії, на чому, повторюся, постійно наголошували представники громадськості; по-друге, держвитрати на підтримку будівництва й експлуатації (враховуючи, що аналогів подібних установок в Україні не було) прорахувати досить складно.

ЩЕ ТРОХИ-ТРОХИ

Нагадаємо, з 2005р. (11 років тому) Україна розпочала розробку проекту установки. І тільки у 2012р. до України привезли обладнання з Аргонської лабораторії. Проте, і тут не все виявилося безхмарним ─ обладнання в США було списано з робо ти через дефект, але українські вчені були раді і такій новинці. Ще два роки очікування й у 2014р., як і обіцяли, ─ урочисте відкриття, спалахи фотокамер, запрошені ЗМІ та «високі» гості. Але це ─ лише завершення будівництва, наукова складова установки і досі не готова до запуску. За звітністю ─ закінчилися гроші, потрібно ще...

2015р. ─ сума вкладень до «Джерела» зросла до $85 млн. Робота над розробкою наукового наповнення проекту тривала ще 365 днів. Прийшов 2016р. У березні до Харкова прибули Президент України Порошенко та посол США Пайєтт. Потиснувши один одному руки, вони разом із директором ХФТІ Неклюдовим оглянули територію ядерної установки, поспілкувалися з робітниками та висловили надію на успішну роботу. Паралельно з’явилась інформація, що навіть попри відкриття установки та «здачу об’єкту» ─ реально інститут працюватиме з ізотопами тільки наприкінці 2017р. Знову таки ─ за оптимістичними прогнозами. Почекаймо ще трохи…

БЕЗПЕКА НА ВСІ 100

Протягом усього часу дискусій, обговорень, мітингів, занепокоєння простих українців стосовно близького сусідства з об’єктом ядерної промисловості то зростало, то спадало. На думку вчених, «Джерело» ─ один із найбезпечніших ядерних об’єктів: ланцюгова ядерна реакція поділу тут здійснюватися не може. Підкритичну збірку необхідно підживлювати пучком електронів, а у разі надзвичайної ситуації весь процес можливо швидко зупинити, вимкнувши прискорювач.

Директор ХФТІ Неклюдов запевняє: «… установка буде розташовуватися в приміщенні, приміщення двоповерхове... захист буде такий, що в робочих кімнатах і за межами не буде ніякого випромінювання. Ні грама випромінювання! У нас реакторів ніяких немає і не планується. Це не реактори, це ─ установка, це ─ джерело нейтронів». Директор заспокоює містян, що контроль над безпекою проекту здійснюють не тільки вітчизняні державні органи, але й закордонні установи ─ власне, Аргонська лабораторія та МАГАТЕ.

ВІДКРИТЕ ПИТАННЯ

Незважаючи на позитивний настрій влади та вчених, прості українці пам’ятають власний негативний досвід. Згадуючи попередні невдалі приклади роботи ядерних комплексів, не на жарт схвильовані як жителі Харкова, так і загалом українська громадськість. Звичайно, потрібно враховувати відмінність у роботі «Джерела» від атомних електростанцій і реакторів, проте тривога є. Закупівля дефектного обладнання та скомпрометована влада ─ це не найкраще поєднання для будівництва подібного комплексу. Попри всі привабливі сторони (перша за роки незалежності власна ядерна установка, перспектива розвитку науки, робочі місця, лікування хворих) залишається питання безпеки та довіри до владних структур.

Screenshot_6

Передплата на сайт-газету nr-logo

1 міс. Время доступа:
1 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
30,35 грн
3 міс. Время доступа:
3 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
91,05 грн
6 міс. Время доступа:
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
182,10 грн
12 міс. Время доступа:
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
364,20 грн
26.05.2016 new-republic

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Login form

[wppb-login]

×