Україна скандує: «Перемога!», «Браво!». Євробачення-2017 буде знову в Україні. Безумовно, це - головна новина травня, яка не сходить зі шпальт видань і телеканалів.

Але як насправді перемогла Джамала, і що її перемога принесе нашій державі − спробувала розібратися Людмила Джулай.

Ось ти перемогла і все у нашому світі чудово! Але ж назавтра всі знову почнуть зашпортуватись за проблеми, і нас знову опов’є роздрай, розтрощеність ідеалів, зневіра… Джа, мало! Однієї перемоги нам МАЛО!

Хоча. Дванадцята, пів на першу, перша година ночі ─ десь так. Чотирнадцяте, а то вже й п’ятнадцяте травня 2016р. Зараз вона звернеться до цієї розпеченої очікуванням публіки зі словами: «Я люблю вас». Майже такими. Більше ніж такими.

Джа незрівнянна. Вона прекрасна тією красою, що не підкориться рокам. Просто – не дасться. Голос театральний, розкішний, позачасний. Сьогодні вперше, але тепер на всі часи бути їй і героїнею, і славою, і здивуванням України: «Слухайте, дивіться, ось так культура перемагає!». Адже сенс читання, слухання музики, споглядання прекрасного у тому, аби людина ставала кращою, змінювалась і вела себе гідно. Поняття людяності творить для нас культура, або що ми називаємо словом культура. І неважливо, наскільки людина освічена. Важливо, наскільки вона… просвічена. Інколи це одна-однісінька книга, інколи просто мамина колискова чи бабусина казка. Справжній результат такої колискової у тому, щоби онучок не анексував Крим.

Але як цього досягти, коли ми увесь час або в битві за врожай, або переможно звітуємо? Євробачення – не виняток. Хоч і створювалось воно як пісенний конкурс і символ єднання всіх європейських країн, вже від першого Євробачення 1956р. градус пісенних баталій тільки підвищується, а боротьба загострюється. Тож коли європейцю вдома до нестями нудно, виникає пристрасне бажання побачити щось абсолютно інше. І його задовольняють. Цього року у Стокгольмі, наступного – радше в Києві. Хоча, яка ж затишна Одеса!

ПОБАЧЕННЯ

Від наждачного шепоту музикантів нікуди не дітися. І конкурс пісень, долаючи Сциллу і Харибду репетицій, коли всі проти всіх, рухається через спів у пів-голосу, ознайомчі рухи сценічною площадкою, через публічну демонстрацію власних сил і слабкостей, рухається до фіналу. Де в цю пору і в цьому місті найвища концентрація краси на землі? Побачити ось таке Євробачення − то потрапити за лаштунки. Воєнних дій. Бліц-крігу. Коли не можна допустити жодної помилки. Але будь-хто з українців уже скоїв хоча б одну: щиро виголосив, що його Джамала най-най-найкраща.(Тут згадуєш репліки сусідів про нашу перемогу, що буцімто стала повною несподіванкою для всіх нас?!). То певно в нас і у них така тактика. Маскування. Проте, коли Джамала чи не в кожному інтерв’ю каже, що найголовнішою для неї є правда, то які ще можуть бути таємниці? Ми всі знаємо, що головне – висловити її на цілу Європу. Перемога вже у цьому.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕЛЕМЕНТ

Не п’ятий, лише четвертий. Можливо це щирість? Прямодушність Джамали також працює на перемогу. Що буде, коли по життю поряд із нами крокуватимуть щирі люди? Багато щирих людей. Зникнуть страхи непорозуміння. Правда, для цього потрібно бути почутим. Новітніший рецепт − успіх на Євробаченні. (Майже жартую). І щоби не затягувати пошуки секретів успіху, доречно нагадати, що давно існують стратегії східного «канону воєнної науки» видатного воєначальника Сунь-цзи, який жив у кінці VІ - початку V ст. до н. е. Учні мали знати їх назубок. Китаєць наводить 4 елементи стратегії: по-перше, підготовка та пізнання власних сил, по-друге, правильна оцінка супротивника, по-третє, прорахунок часу та вивчення місцевості, вимог поєдинку. Поєднання усіх цих дій забезпечує перемогу. І є четвертим елементом. До речі, цілком сучасна наука.

СОНЯЧНИЙ ГОДИННИК

Дозволимо собі спортивний приклад. Щоби перемогти в ендуро (гонки по пересіченій місцевості на мотоциклах), необхідно спростити свого «залізного коня» по максимуму. О, життя стане наскрізно продувним! Тож нам, людям ХХІ ст., аби досягти успіху, бажано також прибрати усе зайве, впорядкувати усі процеси, позбавитись усього, що заважає успіху і почати насолоджуватися розкóшами життя. Як у німецькому прислів’ї: «Беріть приклад із сонячного годинника – лічить лише радісні дні». Дійсно, і власні сили – в радість, і супротивники – прегарні, що вже казати про Стокгольм… Один лише бравурний вихід Джамали на сцену з командою, і ти вже сам квітуєш! Скільки не показували його в щоденниках Євробачення, все в радість. Буденна річ – з командою по коридорах… Просто, легко, вивірено. Аж ні, то була чиста імпровізація. Супроводжуючий шведський хлопчина тільки-но вивчив і святково вигукував: «Слава Україні!».

КОМАНДА

На питання: «Ваш улюблений стиль», − відповідь: «командний». У Швеції вони всі – іноземці. І всі – свої. Вони звідти, де сонячні дні і морський пісок, де дощі у туманах, де за кольором мазаних стін зрозуміти легко, що росте у саду. Біла хата – то яблуні, біла до сині – баклажани, золотаво-біла – абрикоси. Певно, така родина Джамалі до душі. Тут – все пісня. Підклав під репортажне відео Богдан Кутєпов симфонічну музичну фразочку, і мандрівка з приміщення у приміщення стала впізнаваним театралізованим виходом згуртованого колективу, без якого (17 пар очей, рукостискань, ідей, оцінки супротивника, вивчення місцевості, прорахунку часу, турботи, etc!!!) Джамалі було б складніше… крокувати. Всі знають, всі вітають, хтось стиха, інший – голосно, хтось робить вигляд, що зустрічатися їм НЕ соромно. То що ж. У нашої команди вже є вихід до моря!

НАПАД ЛЮБОВІ

Любов – це запах, колір, смак. Букет. Любов – то настрій, розмова, відносини. Симпозіум. У Давній Греції слово «симпозіум» розумілось не так формалізовано, як у наш час. На симпозіумах, банкетах, святкуваннях відточувались стосунки. Як тепер на конкурсах, фестивалях. І амфори, що в них задля вдалих симпозіумів перевозили вино, в музеях Криму не рідкість. Вузьке горличко − великий об’єм. Незрівнянний голос. Якась складна паралель, але красиво.

Джамала – звичайна дівчина, яка прагне усього того, що прагнуть інші дівчата. Повірите? Вона зашарілася, коли у шведському аеропорту інтерес пасажирів до співачки зріс у геометричній прогресії. Навали миттєвого захвату Джа не очікувала. Привітання, квіти, селфі, смайлики – найпростіший прояв емоцій. Такий собі приступ любові. «Айчаку». Це японський термін, яким закодовано почуття прихильності, любові. Складається з двох ієрогліфів: перший означає «любов», другий – «напад». Тобто «напад любові» допомагає створити світ, який люди будуть берегти і любити все життя. Начебто так просто. Але, Джа, однієї любові нам мало. Навіть з нею, великою і переможною, деякі речі не стануть простими, приміром, стосунки з близькими. Вся справа у тому, що складність і простота йдуть поруч, доповнюють одна одну. А для повного інформаційного кайфу стосовно поняття «любов» існує ще «еустрес». Як же зручніше це слово розтлумачити? З грецької тут часточка «еу» − добре, правильно; англійське слово stress перекладу не потребує, тож отримуємо нове поняття − хороший стрес, позитивний стрес. Логічно зробити припущення, що увесь цей майже мазохізм вкупі: айчаку й еустрес сприяють збереженню здоров’я! Ов-ва! І складно, і просто. Можливо тепер пересічний українець хоч трішечки розслабиться: маємо дві любові для власної життєвої потреби від Євробачення. Навздогін за тріумфальною Джамалою − то вже щось!

НЕФОРМАТ

Він як шлагбаум у лісі. І стоїть, і не охороняється, і хтось зарозумілий розваляв його навпіл. А комусь він дуже потрібен як межа між цивілізацією та природою. Його багато різного. Коли андеграундна музика потрапляє у великий традиційний фестиваль, то хіба що для урізноманітнення чи жарту дякуючи. Цьогорічне Євробачення, як стверджують, дозволило собі Його. Неформат. Це пісня Джамали «1944». Хоча мені подобається інший, більш фаховий термін. Розпочну здалеку. Виноград восени, вивільняючи грона з опалого листя, дає кожній ягоді більшу часточку сонця й тепла. Виноград червоніє, навіть тріскається, сочиться вологою. Він красиво дозріває. Це стадія їстівного традиційного «формату». Якщо додати фактор особливих ґрунтів, присутність певних рослин-сусідів, навіть кута падіння сонця, ми отримаємо інший «неформатний» виноград. А тут ще на грона падає пилок, такий собі блідо-зелений порох, що зветься «шляхетна гнилість»… Народжується особливість: стереотип і нестереотип. І саме на стереотипи поблажливо дивиться фестивальна тусовка.

НАМ, ЛЮДЯМ ХХІ СТОЛІТТЯ, АБИ ДОСЯГТИ УСПІХУ, БАЖАНО ТАКОЖ ПРИБРАТИ УСЕ ЗАЙВЕ, ВПОРЯДКУВАТИ УСІ ПРОЦЕСИ, ПОЗБАВИТИСЬ УСЬОГО, ЩО ЗАВАЖАЄ УСПІХУ І ПОЧАТИ НАСОЛОДЖУВАТИСЯ РОЗКÓШАМИ ЖИТТЯ 

У Євробаченні як структурі пересікаються близько 40 держав, радше − унікальних телеканалів-мовників. Тут вірогідність зустрічі особливостей (різноманітних під-ходів, образів) вища, ніж будь-де. Інших подібних прикладів немає. Завжди присутній фактор несподіваної ідеї, популярної і непопулярної, протестного голосування, як приміром 2006р. – Lordi. Зразковий приклад нестереотипності. Ця фінська хард-рок-група шокувала усіх своїм незвичним зовнішнім видом. Звісно, європейська рок-спільнота не проґавила костюми, маски монстрів, іронічні тексти про усілякі жахи! Голосування було геть неочікуваним для стереотипних господарок. Але… Але Фінляндія не мала б свого Євро-свята, якби не сукупність різних причин. Тож дійсно, не існує той один, хто розгадав би секрет успіху на конкурсі. В організмі Європи щось відбувається. Засмоктує. Чому Олександр Рибак, співак і скрипаль білоруського походження з Норвегії? Чому Лєна Майєр-Ландрут із Німеччини? Це як в любові. Не зрозумієш. Хімія. Пилок. Шляхетна пліснява. Таке ж унікальне явище, як істинна артистка. Джамала.

ПРО ТЕ Ж САМЕ

Можна «прорахувати» супротивника за фізичними даними, за манерою триматися, виразом обличчя та очей. Можна. У реальному житті зустрітися з рівнозначним чи значно сильнішим конкурсантом. Чий буде верх − невідомо. Можливо він як мантру повторює: «My Number One». Єлені Папарізу це допомогло принести Греції перемогу. Трапляється, що батьківщину, яка підтримає й допоможе в конкурсі, співаки знаходять не вдома. Як кореянка Дамі Ім в Австралії чи росіянка Марія Наумова в Латвії. Світ широкий, різний. І любові в ньому достатньо. Але є одна річ: ми зрозуміли, що для нашого щастя однієї, ба, кількох перемог недостатньо. Треба додавати й додавати. Йти до перемоги навпростець. На яскравому сонці навіть унікальний виноград може отримати сонячний удар або страждати від зневоднення до стону, до хрипу. І твоїй перемозі, Джа, потрібна вода. Звичайна. Щоби пилок вкрив виноградне гроно.

Дякую за таємні нашіптування Богданові Кутєпову, журналісту-документалісту Громадського телебачення, та Андрію.

• ← ПОЧЕМУ РЕСПУБЛИКА НАС МОЖЕТ СНОВА СДЕЛАТЬ КАКИМИ НИКАКИМИ ЛЮДЬМИ?
• ЗНОВУ НАСТУПИЛИ НА ТІ САМІ ГРАБЛІ… →