В Україні нараховується більше 800 вишів державного та приватного упорядкування. Серед них складають рейтинги прозорості, відкритості до інновацій, корумпованості, якості надання послуг, придатності до проживання для приїжджих студентів. І шукають-шукають найкращі виші, приваблюють абітурієнтів. Проте щось не працює... Абітурієнти все частіше розчаровані вишами, до яких вони вступили, а старшокурсники шукають шляхи переведення до закордонних університетів.

Чому такі слова, як «інновації» та «спеціалісти» ми вимушені поміщати у лапки? Чому державні органи не висвітлюють статистику, скільки молодих людей поїхали на навчання за кордон? Та чому люди не повертаються до України по його завершенню?

КІЛЬКІСТЬ VS ЯКІСТЬ

Сергій Квіт, екс-Міністр освіти і науки якось в інтерв’ю вказав, що планується скоротити кількість вишів із 802 до 317, мотивуючи тим, що частина з них не виконує своєї ролі й обов’язків. Проте це питання так і не було реалізованим, а наразі маємо показник у 800 одиниць освітніх закладів вищого рівня І ця кількість, на жаль, не може забезпечити якісну освіту всім бажаючим і задовольнити потребу у гідних спеціалістах. Хоча даний запит міг би бути виконаним, якби освіта в усіх вишах була високого рівня, практично-орієнтованою й актуальною. А ось саме за цими показниками українські навчальні заклади програють. Кількісний показник повністю замінив їх якісне наповнення. Кількість професорського складу, наукові відкриття та дослідження, матеріально-технічне забезпечення та співпраця зі світовими центрами — які показники важливі при виборі навчального закладу?

ГОСТУ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЖОДЕН ІЗ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ

Жоден із українських університетів не входить до академічного рейтингу університетів (ARWU)! Жоден! А це — найпрестижніший, найбільш прозорий і масштабний рейтинг вишів світу, який має 500 сходинок. Так, Польща та Росія мають лише 2 університети у цьому списку, проте Німеччина — 39, Китай — 32, США — 146. Навчальні заклади оцінюються за здобутками випускників, публікаціями у світових виданнях, науковими роботами світового рівня тощо. Мало скласти рейтинг українського зразка та бути першим у ньому, необхідно орієнтуватися на глобальні показники. Так, слова «інновації» та «спеціалісти» на початку статті подані у лапках, тому що інновації та спеціалісти ой як часто є інноваціями з минулого, не придатними до реалій 2016р. Оперуючи радянськими термінами — ГОСТу не відповідає жоден із університетів України...

ХТО Й КУДИ ЇДЕ?

Розуміючи неспроможність української системи освіти дати глибокі, якісні знання, куди ж намагаються поїхати студенти? Топ країн із українськими студентами — Польща, Німеччина, Франція, Чехія, США, а загальна кількість країн, де є українські розумники — 34. Ці дані зібрані ЮНЕСКО, українські структури не проводять моніторинг переміщення студентів країни, мабуть, щоб не лякати населення та не знизити мотивацію тих, хто ще в Україні. В 2013-2014рр. на навчання за кордон виїхало близько 27-30 тис. українських студентів, а в 2014-2015рр. — вже 37-40 тис. Пам’ятаємо, що це студенти з різних сімей, різного достатку, деякі знаходяться на забезпеченні батьків, інші прикладають надзвичайних зусиль, щоб скласти іспити, вивчити мову нової країни, забезпечити собі проживання та харчування за кордоном. Проте, всі мігранти знають принаймні одну іноземну мову, мають жагу до знань і нових досягнень.

Студенти за кордоном усвідомлюють, що вчаться в найкращих світових Alma Mater (якщо виш входить до рейтингу ARWU) або в університетах кращих хоча б тому, що вони територіально за кордоном, отже, автоматично вважаються «кращими» за українські при співбесіді на отримання роботи.

ТОП КРАЇН ІЗ УКРАЇНСЬКИМИ СТУДЕНТАМИ — ПОЛЬЩА, НІМЕЧЧИНА, ФРАНЦІЯ, ЧЕХІЯ, США

Плюси та мінуси освіти за кордоном легко усвідомити: якісне навчання, престижність закладу, пріоритетність в очах роботодавця, можливість залишитися в країні навчання, вузька спеціалізація та зростання професійних навичок в обраній дисципліні VS фінансовий тиск, нове культурне середовище, залежність від міграційної політики держави. Проте, краще проаналізувати, чому студенти не прагнуть повертатися до Батьківщини? Здобути освіту за кордоном — це чудово! Це — показник розвитку суспільства, інтелектуальних здібностей населення й держава має пишатися тим, що її студенти здобувають найкращу освіту для використання здобутих знань, навичок на теренах Батьківщини. На жаль, те, що студенти по закінченню навчання не повертаються до «рідної неньки» — це криза та трагедія. Студент, який здобув освіту за кордоном та повернувся до рідної країни — це успіх для держави: людина повернулася з високим рівнем освіти у певній галузі, має бажання її розбудовувати, вірить у свій успіх саме тут.

«Коли я чую, що найкращі молоді науковці покидають нашу країну, шукають своє майбутнє за кордоном, то це говорить тільки про одне — система працює неналежним чином… в нашій країні щось не так», — заявляє Прем’єр-міністр Гройсман.

А чого ж так відбувається? Подорожуючи світом і спілкуючись з однолітками-студентами, знайомими випускниками різних вишів ЄС, Росії, Китаю склалася певна картина, чого ж не має бажання повертатися до України...

1.Немає гарантії працевлаштування на виробництвах, фірмах за обраною спеціальністю, оскільки вітчизняні компанії не мають високої потреби у нових кадрах (нові філії корпорацій не відкриваються, розширення виробництва не відбувається). Ще й фактор «сімейного бізнесу», коли на посаду потрапляє знайомий знайомого або кровний родич, який часто не відповідає потрібному кваліфікаційному рівню.

2. За наявності роботи за обраним профілем — немає гарантії, що вона буде відповідати новітнім нормам і стандартам. Часто українські галузі не є розвинутими за нормами світового рівня (не мають сучасного обладнання, застарілі методики роботи). Так, аграрні держстандарти не відповідають європейським нормам, наприклад, якість того ж зерна пшениці в нас вимірюють за вмістом клейковини, а в країнах ЄС — за вмістом білка, й для кожного різновиду пшениці — свої показники.

3. Зарплата спеціаліста в Україні набагато менша, ніж на аналогічній посаді у державах ЄС, США, Китаї, де студенти навчалися чи навчаються.

4. Галузі, яку студент вивчав, взагалі немає в Україні.

5. Низький рівень соціального захисту працівників.

І хоча подібні проблеми могли б висловлювати і мешканці тих самих держав, куди їдуть на навчання українці порівняно ще з якимись країнами, багато наших співвітчизників бачать перспективи для себе саме за кордоном і вірять у «щасливу зірку», а потік «освітніх мігрантів» із кожним роком збільшується. Все це свідчить про низький рівень довіри до сучасної української влади та невпевненість, незахищеність населення, яке шукає будь-які можливості стати... щасливим. А трава завжди здається зеленішою деінде.

ОСТАННІЙ УДАР ВЛАДИ ПО СТУДЕНТАХ

Вже остаточно стало відомо, що стипендіальну систему в тому вигляді, що була в попередні роки, влада скасувала. Тільки найспритніші студенти будуть отримувати державну підтримку. Як змогти немісцевим студентам встигнути і в навчанні, і в професійній діяльності, і в культурному розвитку, і в громадській діяльності? Питання. Коли рішення приймали без бажання прислухатися до коментарів самого студентства – готуйтеся до наслідків. І особливо не дивуйтеся кількості «поїхавших до кращих країн»: не так багато шансів жити повноцінним життям студента в країні, де немає стипендії, а тобі доводиться нон-стоп працювати, щоб дозволити собі оренду житла, харчування та культ-програму.

МОЖЛИВОСТІ Є

Що можливо зробити для приваблення спеціалістів-українців? Надавати пріоритет при працевлаштуванні з гарантією відповідної зарплати? Створювати для них регулярні курси підвищення кваліфікації з найкращими, у т.ч. й іноземними, викладачами? Які «плюшки» повинні бути, щоб студент хотів повернутися? А зараз постає питання – як зробити вітчизнянні інститути взагалі привабливими для молоді, за умови того, що стипендії більшому відсотку студентства скасовані...

Краще ставитися до роботи та працювати гідно, тоді люди самі будуть повертатися до України. Вірячи, що їх знання й успіх цінять, будуть шукати можливості проявити себе та зробити працю більш плідною. Соціальний захист буде гарантією позитивного погляду на українське майбутнє, яке зараз відверто лякає випускників. Юридичний захист прав і свобод закріпить віру в країну та своє життя в її межах.

Допомогти випускникам зорієнтуватися у світі, знайти першу роботу, організувати дійсно корисну практику — прості істини, які за останні десятиліття ламали, «реформували» і майже знищили. Проте, можливості є. Розпочати можна з людей, які отримують «подвійний диплом». Студенти у програмі «Подвійний диплом» — це ті, що залишилися в українському виші на більшу частину навчання, а за кордон їдуть для завершення своєї дослідницької роботи. Чому б не запрошувати цих студентів до виробництв як молодих спеціалістів із рівнем освіти вищим, ніж в однолітків? А їхній рівень освіти дійсно вищий!

Цю програму впровадили більшість класичних університетів України, інформацію про неї ви можете знайти на їхніх сайтах. Формат «подвійного диплому» можна здобувати безкоштовно, ба навіть зі стипендією від фонду закордонного вишу. Які країни залучені до програми? Польща, Іспанія, Франція, Литва, Греція, Росія, Німеччина, Південна Корея, Бразилія тощо. Які переваги програми? Стати її учасником можна не залишаючи Україну, родину; вона безкоштовна, тільки на час вашого перебування у країні-партнері вам знадобляться кошти; це престижна, визнана на світовому ринку, освіта; це навчання на світовому рівні у комфортних для вас умовах.

Я — СТУДЕНТ-ІНОЗЕМЕЦЬ

Руслан Грабко з Дніпра вже 3 роки навчається у Чунцинському університеті пошти та телекомунікацій (КНР). Про можливість навчання за кордоном дізнався в Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара. У міжнародному відділі йому допомогли оформити документи та спланувати навчання. Про повернення в Україну Руслан і не думає: «Не планирую возвращаться, а если вернусь, то работать буду точно не по специальности. Тут перспектив работать больше, у нас — смысла нет. И работать на кого-то тоже не хочется, только на себя нормальный вариант». За словами Руслана, навчання у Китаї — це навчання у світі майбутнього: багато практичних занять, лабораторних годин, індивідуальний графік і вибір цікавих тобі дисциплін. І, звичайно, гідні умови проживання.

ВСЕ БАЧИМО У ПОРІВНЯННІ

Проте, навіть за такої кризової ситуації з відтоком українських студентів за кордон, освіта в українських вишах приваблює студентів із інших країн! У порівнянні — навчання в Україні дешеве, з залишками фахової професорської спільноти, глибокої теоретичної бази, є гарантія завершення вищої освіти, адже в Україні контрактників-іноземців не виключають... Для початку навчання — ідеально. На сьогодні медична сфера, ІТ, технічні науки й досі складають достойну конкуренцію у світі. Так, географія іноземних студентів дуже широка: приїжджають із країн СНД, Азії, Африки. Згідно з даними Міносвіти у вишах України навчається близько 48 тис. іноземців. Але залишатися в Україні мало хто планує.

Screenshot_8

Азім Усманов приїхав із Узбекистану, щоб здобути медичну освіту. Про те, що викладають в Україні краще, ніж на батьківщині, йому розповів знайомий лікар, який у свій час сам навчався в Україні. Майже всі друзі Азіма роз’їхалися на навчання у різні країни, тому така ситуація доволі звична для хлопця. Плануючи стати хірургом, Азім не хоче повертатися до Узбекистану, молодий лікар бачить себе на роботі в Німеччині або Франції.

Наостанок, проблеми з мігрантами в ЄС, занепад економіки України, нищення стипендій, спокуслива «американська мрія» — всі ці речі взаємопов’язані. За умови того, що у владних структурах будуть працювати, зокрема, і випускники престижних іноземних університетів, і у них буде реальна можливість втілення нових, модернових ідей — ми перетворимо нашу Батьківщину на таку, куди хочеться повертатися.

 

Передплата на сайт-газету nr-logo

1 міс. Время доступа:
1 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
30,35 грн
3 міс. Время доступа:
3 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
91,05 грн
6 міс. Время доступа:
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
182,10 грн
9 міс. Время доступа:
9 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
273,15 грн
12 міс. Время доступа:
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
364,20 грн
30.12.2016

Вхід

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.