Зараз складні часи, гроші та визнання, як правило, отримують найцинічніші, найпідліші — але і в такі часи живуть великі люди, їх імена вже закарбовані у вічності. Це і про Івана Драча. Що думає людина-епоха про нинішню Україну?
Лідер республіканців Павло Вікнянський зустрівся з видатним поетом, драматургом, громадсько-політичним діячем, який нещодавно відсвяткував своє 80-річчя, Іваном Драчем. Як через величну постать Довженка шукали правду — далі.
Павло Вікнянський: Ви — живий класик, вашу творчість давно вивчають у школі. Як людина, яка багато чого в українській культурі XX-XXI ст. зробила, що думаєте про молодих літераторів, кінематографістів, загалом, митців?
Іван Драч: Мені подобається Богдан Чепурко. А найближчим часом хочу зустрітися з Іваном Рябчієм, Дмитром Чистяком і прекрасною поетесою Любов’ю Якимчук. Я їх шаную і люблю їх творчість. Щодо кіно, то мені цікавий Тарас Ткаченко, нинішній голова Спілки кінематографістів, зняв «Гніздо горлиці», Мирослав Слабошпицький — із цікавістю дивлюся.
МИ У СВОЇЙ ПОЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ – ВСЬОГО ЛИШЕ ПАРУБКИ, МИ РОБИМО НЕ ЯК ДОРОСЛІ МУЖЧИНИ, НЕ ЯК СПРАВЖНІ ЛЮДИ, А НАПІВСЕРЙОЗНО
Павло Вікнянський: Над нами величезна фотографія О л е к с а н д р а Довженка. Але, на жаль, зараз так сталося, що з політичної точки зору намагаються викривити його творчість. Як би Ви це оцінили, бо все-таки це всесвітньовідомий українець?
О.Довженко: «У нас абсолютно нема правильного проектування себе в оточенні дійсності і в історії. У нас не державна, не народна психіка. У нас нема справжнього почуття гідності, і поняття особистої свободи існує у нас, як щось індивідуально-анархістичне, як почуття волі (звідси індивідуалізм і отаманство), а не як народно-державне розуміння (марксівське) свободи як усвідомленої необхідності. Ми – вічні парубки. А Україна — наша вічна вдова. Ми удовині діти».
Іван Драч: Якби ж хтось із молодих режисерів був такий дерзновенний, як Довженко — зробити «Землю» в період Голодомору, нищення села — і зробити її гімном! І якби хтось зробив щось таке на основі того страхіття, що відбувається на Сході чи в Криму, то це було б дерзновенно і дуже серйозно. Тобто треба якомога вище брати планку, цілити в 10 — і тоді є шанс попасти хоча б у 9 чи 8.
Павло Вікнянський: Чому все-таки не вистачає зараз у молодого покоління такої позитивної нахабності? Здавалося б, із Незалежністю мало початися нове відродження, а таких, як Ви кажете про Довженка, хто йде всупереч, проти течії, на жаль, майже немає.
Іван Драч: Не буває такого, щоби мистецтво і політика були тотожними. Я зараз зацікавився історією Розенберґа і Коха, Райхскомісаріату України. З 17-ти мільйонів населення Кох знищив 4 млн., а 2 млн. відправив у Німеччину. Це страшний чоловік, може, навіть страшніший від Сталіна для України. А у нас ніхто цим не займається…
Павло Вікнянський: Чому так вульгарно робиться декомунізація України?
Іван Драч: Вульгарно робиться, бо непрофесіонали роблять. Люди, так би мовити, примітивно мислячі.
Павло Вікнянський: Як думаєте, ці часи скоро пройдуть?
ТРЕБА ЯКОМОГА ВИЩЕ БРАТИ ПЛАНКУ, ЦІЛИТИ В 10 — І ТОДІ Є ШАНС ПОПАСТИ ХОЧА Б У 9 ЧИ 8
Іван Драч: Думаю, що дуже не скоро. Коли подумати про те, що Верховну Раду очолює Парубій і згадайте цитату Довженка, що ми у своїй політичній діяльності – всього лише парубки, ми робимо не як дорослі мужчини, не як справжні люди, а напівсерйозно. От вам вся правда.
Павло Вікнянський: Постать Івана Драча — це ціла епоха. Ми знайшли Вашого першого вірша «Ми за мир», написаного в 7-му класі і надрукованого у газеті «Ленінський шлях». І цей вірш напрочуд актуальний і до цих часів. Хто б міг сказати, що через півстоліття ми будемо переживати такі важкі часи. Які поради Ви могли б дати сучасним українцям?
Іван Драч: Сто разів упасти, а сто перший — встати.
Павло Вікнянський: Так і будемо робити!
З вірша «Ми за мир»
Боротьба за мир усіх єднає,
«Ми за мир!» – так каже увесь світ.
Нас ніхто-ніхто не подолає,
Хай вже скалить зуби Уолл-стріт.
Ми за мир! Так каже Україна.
Ми за мир! – всміхається дитя.
Ми за мир! – говорить вся країна.
Ми за мир, за щастя, майбуття!
Передплата на сайт-газету 
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин. 90 грн
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин. 180 грн
24 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин. 360 грн
