825. Для когось ця цифра нічого не означає. Не викликає жодних асоціацій. А для когось — це сума, на яку треба прожити цілий місяць. 825 грн. — стільки отримують українські студенти, які успішно навчаються на бюджеті.

Бути чи не бути академічній стипендії? Саме це питання сколихнуло громадськість на початку серпня. Більше того, воно продовжує хвилювати настрої у суспільстві. І хвилюватиме ще довго. Допоки студенти не відчують себе соціально захищеними

Screenshot_3

ЗМЕНШЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВЕЛИКИЙ БІЗНЕС (НИМИ Ж ІНІЦІЙОВАНЕ) «ЗМУШУЄ» МІНФІН ШУКАТИ ІНШІ ШЛЯХИ ЗАКРИТТЯ БЮДЖЕТНИХ «ДІРОК» НА 2017-Й РІК. ЧОМУ Б ЙОМУ НЕ ПОШУКАТИ КОШТИ В ОФШОРАХ?

Про розміри соціальних виплат та їх відповідність життєвим реаліям сказано і написано багато. Немає сенсу рахувати всі витрати, які має покрити стипендія. На жаль, це неспівмірні суми. І немає різниці, де навчається студент — у столиці чи районному центрі — фінансової недостатності йому не оминути.

Олі Петрович 19 років. Вона на другому курсі. Навчається дівчина у м. Ніжин (Чернігівщина), а родом — із села Тепениця на Житомирщині. Там на неї чекає мати і молодший брат. Батько давно пішов із родини. Мати ж через хворобу майже не ходить. Тому практично всі домашні турботи лягають на плечі старшої дочки. Через це вона має доволі часто навідуватись додому і значну частину стипендії витрачати на переїзди. Оля не знає, що таке дівочі забаганки, і не може, як деякі одногрупниці, дозволити собі чергову сукню. Часом батько надсилає незначні суми — аліменти, і Оля може дозволити собі книгу з англійської. Дівчина не хоче працювати за спеціальністю — вчителем молодших класів. Якщо чесно, Оля мріє про журналістику. Але для вступу їй потрібно підняти свій рівень знань. Без книжок і репетиторів не обійтися. Як і без «зайвих» коштів.

СКАСУВАННЯ СТИПЕНДІЙ НЕ БУДЕ СТИМУЛЮВАТИ МОЛОДЬ ЗАЛИШАТИСЯ В КРАЇНІ

А в той час, коли Оля може лише мріяти про столицю, Валерія Рябик уже там навчається, і доволі успішно. Дівчина отримала червоний диплом в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і вирішила продовжити навчання на магістратурі. Валерія — не киянка, вона з Яготина Київської області. На щастя, в її рідних немає проблем зі здоров’ям, і вона не має так часто до них навідуватися, як Оля. Та проблеми зі здоров’ям має вона. І хоча дівчина теж обожнює книжки, майже вся її стипендія йде на ліки.

У кожного студента своя історія. Але навряд чи знайдеться такий, чиї потреби (не кажемо вже про забаганки) задовольнять 825 грн. Тому не дивно, що ідеї про зниження, а тим паче скасування стипендій так схвилювали студентство. Сталося це на початку серпня, коли Міністерство фінансів України заявило про скорочення сум на виплати студентам. «На наступний бюджетний рік видатки на стипендію передбачені тільки для учнів та студентів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», а також аспірантам та докторантам», — йдеться у рекомендаціях Мінфіну для Міносвіти. Іншими словами, врахувати їх у майбутньому бюджеті — означає позбавити багатьох бакалаврів та усіх магістрів стипендії. Міносвіти не підтримало таку ініціативу. Що вже казати про самих студентів. Деякі з них наважилися на доволі провокативну акцію протесту.

«Колись таких, як ти, будуть судити в Гаазі!», — це перші слова Артема Тидви після того, як він жбурнув торт у заступника Міністра фінансів Сергія Марченка. Громадські слухання, які мали сприяти порозумінню влади і громади, лише погіршили ситуацію. Кожен залишився при своїй думці. Організатори акції — студентська профспілка «Пряма дія», платформа «Старт» та, зокрема, редактор журналу соціальної критики «Спільне» Артем Тидва — не вважають політику Мінфіну, м’яко кажучи, доцільною. «Зменшення податкового навантаження на великий бізнес (ними ж ініційоване) «змушує» Мінфін шукати інші шляхи закриття бюджетних «дірок» на 2017-й рік. Чому б йому не пошукати кошти в офшорах?», — замислюється активіст. «Оскільки інтереси більшості найманих працівників, студентів, отримувачів пільг і пенсій не представлені в парламенті й їхні інтереси ніхто не лобіює, то саме на них, як на кінцевого споживача та безпосереднього виробника благ, і лягає сучасний податковий тягар», — переконаний Тидва. Він не вважає, що нинішня політика у сфері оподаткування спрямована на добробут українців.

СТИПЕНДИИ НЕ УБЕРУТ, ПОТОМУ ЧТО ТОГДА НАЧНЕТСЯ ЕЩЕ ОДИН МАЙДАН

На думку Павла Вікнянського, лідера республіканців, скасування стипендій не буде стимулювати молодь залишатися в країні. Він вважає, що уряду варто припинити політику економії на освіті. Навпаки — потрібно поглянути на мінімальні потреби, щоб молодій людині вистачило на бібліотеку, інтернет. «Я гадаю — це 2 тис. грн.», — пропонує Вікнянський.

Ми звернулися до Міністерства фінансів із запитаннями щодо ситуації зі стипендіальним фондом. Там зараз повністю заперечують скасування академічних стипендій. «В проекті бюджету на 2017р. Мінфіном збільшено розмір стипендіального фонду порівняно з 2016р. на 600 млн. грн.», — зазначають в Міністерстві. Проте Мінфін виходив із пропозицією щодо зменшення кількості отримувачів академічної стипендії з одночасним підняттям розміру стипендії. «Наприклад, для кожного вузу, залежно від загальної кількості студентів, планується визначити відсоток найкращих студентів — 10-20%, це ще питання дискусії. Або навіть визначити пріоритетні спеціальності. Наприклад, на технічні дати 20% стипендій, а для економічних або юридичних — 5% в одному і тому ж виші», — допускають чиновники.

Мінфін розглядає навчання скоріше як обов’язок, а не право студента: «Сьогоднішня ситуація, коли близько 75% студентів отримують академічну стипендію фактично за те, що вчаться, тобто виконують свої прямі обов’язки, не є справедливою. Фінансувати більшість за рахунок старанніших та успішніших — не найкраща формула успіху. В інтересах суспільства змінити ситуацію. Отримувати стипендію повинні студенти, які мають значні досягнення у навчанні, можливо, наукові розробки, переможці різноманітних олімпіад, чи, за вибором вишу, навіть спортивні перемоги. Стипендія має бути дійсно заохоченням, додатковим стимулом для навчання».

Рішення про те, кому саме виплачувати стипендії, за словами Мінфіну, не в їхній компетенції: «Вироблення критеріїв оцінювання та нарахування стипендій — прерогатива Міністерства освіти і науки як профільного міністерства. У повноваженнях Мінфіну — запропонувати нову модель фінансування стипендій. Ми пропонуємо надати вишам право самим визначати найкращих. Студентська громада може запропонувати керівництву ВНЗ власні механізми оцінювання та контролю за визначенням стипендіатів, не віддавати це рішення нагору, а бути учасниками процесу, контролювати, чи дійсно стипендії отримують ті , хто на них заслуговує». Ми звернулися із запитом до Міністерства освіти і науки. Та, на жаль, відповіді так і не отримали.

Як би там не було, а нещодавня заява Президента обнадіює. «Я не пропущу бюджет на наступний рік, в якому будуть скасування стипендій, скасування державного фінансування навчання в магістратурі й інші експерименти», — наголосив Порошенко 6 вересня під час щорічного послання до Верховної Ради. Депутати увінчали його слова оплесками, а чи вірять заяві українські студенти, що систему нарахування академічних стипендій не змінять? Ми їх запитали.

Screenshot_2

Анна Козаченко, 21 рік, 4 курс, Київський національний торгово-економічний університет, факультет економіки, менеджменту і психології:

— Я думаю, що академічні стипендії не скасують, тому що це мотивація для студентів, щоб навчатись. Також це якась їхня підтримка. Якщо не буде стипендій, то всі підуть просто працювати. Це не буде логічно. Просто ходити на пари і жити ні за що. Тобто всі будуть ставити просто пріоритети на роботу, робити якусь свою кар’єру.

Василь Андруник, 21 рік, 5 курс, КПІ, факультет біотехнологій та біо-техніки: — Я підтримую думку про відміну стипендій, тому що саме ті люди, які заслуговують на стипендії, будуть їх отримувати. Треба зробити жорсткішу систему надання стипендій: достойному – достойне!

Євген Драніщев, 21 рік, 4 курс, КНУ імені Тараса Шевченка, економічний факультет:

— Нет. Думаю, что стипендии не уберут, потому что тогда начнется еще один Майдан. Все ж начинается со студентов, и в этот раз, наверно, тоже. Есть же много ребят, которые, в принципе, живут только на стипендию. Да, я понимаю, что они, как бы, не многодетные семьи, но все равно небогатые. Если у тех, которые живут на 800 грн, забрать их, то заберем и последний стимул к учебе… Слишком дешево похоронят они свое будущее и наше тоже.

Аліна Номерчук, 21 рік, 5 курс, КНУ імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики

— Звичайно, я не підтримую ідею зі скасування стипендій. Я, як усі студенти, хочу отримувати стипендію, тому що я 4 роки працювала для того, щоб отримувати її хоча б на 5-му курсі… Я не хотіла б, щоб мені скасували стипендію. Може, якби я вчилася на одні п’ятірки, я б це підтримувала, а так ні, я проти. Я хочу, щоб всі люди, які на бюджеті, отримували стипендію, якщо в них середній бал — чотири.

Як відомо, 21 вересня Міністр фінансів Данилюк представив Верховній Раді проект Закону про Державний бюджет на 2017р. У бюджеті визначено 10 сфер, які мають отримати пріоритетну увагу та фінансування. Серед них є й освіта. Мінфін планує збільшити стипендіальний фонд на 576 млн. грн, що загалом становитиме 5861,6 млн. грн. Кошти будуть розподілені між академічними та соціальними стипендіями майже порівну (2837,9 млн. — на академічні і трохи більше — 2978,7 млн. — на соціальні). Для порівняння, на оборону і безпеку держави хочуть виділити 54,8 млрд грн, що на 8,4 млрд більше, ніж на цей рік. Звісно, бюджет ще будуть допрацьовувати. Та навряд чи можна розраховувати на кардинальний перерозподіл коштів.

Варто пам’ятати, що планування бюджету засноване на багатьох факторах, серед яких, на жаль, не тільки потреби українських громадян і пріоритети національної політики. Існують також вимоги кредиторів, зокрема МВФ. До слова, зовсім нещодавно, 16 вересня, МВФ перерахував Україні третій транш у розмірі $1 млрд. Варто додати, що планували виділити на 700 млн більше. Втім, через невиконання Україною всіх умов фонд зменшив розмір траншу.

ЯКА Ж ПОЗИЦІЯ МВФ ЩОДО ОСВІТИ?

Хоча ми звикли до думки, що українські освітяни ледь виживають… МВФ із цим не погоджується. Експерти фонду виділяють кілька основних проблем в освітній сфері. Перша — стрімке зростання видатків на освіту порівняно з іншими країнами. Друга — високий рівень зайнятості і… суттєве зростання зарплат освітян. До того ж, багато викладачів продовжують викладацьку діяльність і на пенсії й отримують і зарплату, і пенсію. Хоча фактична зарплата українських освітян менша ніж у їхніх колег із Польщі або Естонії, не кажучи вже про Хорватію, де вона складає — 1000 євро. І третя проблема — занадто широка мережа освітніх закладів.

ЩО Ж ПРОПОНУЄ МВФ?

Заморожування зростання зарплат, консолідацію шкіл і збільшення наповнення класів, зниження рівня зайнятості за рахунок атестації викладачів та обов’язкового виходу на пенсію за віком. Окрім того, кілька років тому фахівці фонду вважали проблемою безкоштовне харчування перших-четвертих класів. Раніше воно надавалося всім без винятку. Кошти виділялися з державного бюджету. А зараз ця пропозиція МВФ врахована - дане питання перенесли до компетенції місцевої влади. Якщо коштів у бюджеті, скажімо, вистачає, їх виділяють. Та на практиці харчування дітей лягло на плечі їхніх батьків. Вони годують дітей за власний кошт. Чи можна це назвати політикою, спрямованою на добробут громадян?

Якими є наші пріоритети? Звісно, ми живемо не в мирний час. Так, ми маємо захищатись від ворога. Але ми маємо захищатись і від злиднів, які змушують багатьох українців конати далеко за лінією фронту. Соціально незахищені верстви потребують турботи від держави. Пенсіонери заслужили її своєю копіткою працею. А студенти заслужать у недалекому майбутньому, коли стануть гідними представниками свого народу. Гідними — це, в першу чергу, високоосвіченими. А без наполегливого та самовідданого навчання цього не здобути.

Передплата на сайт-газету nr-logo

1 міс. Время доступа:
1 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
30,35 грн
3 міс. Время доступа:
3 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
91,05 грн
6 міс. Время доступа:
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
182,10 грн
12 міс. Время доступа:
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
364,20 грн
29.09.2016 new-republic

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Login form

[wppb-login]

×
Авторизація
*
*

Login form protected by Login LockDown.


Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю