Перша комаха на Марсі — й та українська! Про що йде мова? І до чого тут якийсь хакатон? Про все по порядку.

ПАЛЬНЕ ДЛЯ МАРСОЛЬОТІВ ВІД УКРАЇНЦІВ

На останньому всесвітньому конкурсі NASA Space Apps Challenge (один із найпрестижніших заходів світу для будівельників космічної індустрії) декілька команд з України увійшли до кращих конкурсантів світу. Почнемо з київських ідейників, які представили проект безпілотного літака Mars Hopper («Марсіанський коник») для вивчення льодяних шапок четвертої планети. Проект зацікавив журі своїм неординарним, новим концептом: у презентації автори вказали, що для руху літака буде використовуватися пальне безпосередньо з Марсу; раніше усі подібні проекти включали необхідність заправки транспортного засобу ще на Землі, а на Марсі — вони просто функціонували, доволі часто закінчуючи вік на безкрайній поверхні червоної планети без палива для руху далі. Нові українські герої-винахідники запропонували інший підхід — нащо везти через декілька десятків світових років пальне, якщо воно буде під ногами (вибачте, крилами) марсольоту?! І це була ідея на мільйон!

Для руху літак-стрибунець використовує сухий лід — твердий діоксид вуглецю, що в достатку покриває поверхню Марса. Реактивна ж тяга виникає, коли сухий лід у радіоізотопному термоелектричному генераторі перетворюється у газ. Коли СО2 закінчується, «Марсіанський коник» знижується і збирає з поверхні сухий лід, поповнюючи запаси палива, після чого знову злітає вгору, подібно тому, як стрибає комаха.

УКРАЇНСЬКІ ГЕРОЇ НА МІЛЬЙОН

Київська команда здобула перемогу в номінації «Глядацький вибір», тобто перспективу такого винаходу побачили не тільки вчені, інженери, але й просто люди з усього світу. Так, до команди-переможниці Mars Hopper входять Олександр Буткалюк, В’ячеслав Осауленко, Андрій Музиченко, Павло Правдюк, Микола Денисенко, Ілля Рубинський і Софія Буткалюк. За перемогу у цій номінації винахідники отримали чудовий подарунок – поїздку до знаменитого Космічного центру ім. Кеннеді (США), звідки нещодавно повернулися.

На жаль, NASA не виділив додаткові кошти на подальший розвиток проекту. По суті, майбутнє Mars Hopper залежить від інвесторів, а майже всі технології для його реалізації є в Україні. Інша українська творча група — вже з Кіровоградщини — потрапила у п’ятірку кращих у категорії «Найкраще використання даних». Проект Asterion-CYA дозволяє досліджувати навколоземні об’єкти, наприклад, обчислювати потенційно небезпечні астероїди за допомогою методів машинного навчання. Андрій Блакитний, Євген Щербина та Вадим Пасько планують подальшу розробку програми. І хоч проект не здобув головну нагороду конкурсу, проте отримав схвальні оцінки, а хлопці — корисні контакти.

ХАКАТОН – ЦЕ ПРОСТО І В НОГУ З ЧАСОМ

Але ж як відбираються найцікавіші ідеї з усього світу серед тисяч актуальних проектів? Сучасний вік подарував можливість змагатися мільйонам розробників з усіх куточків світу, практично не виїжджаючи з рідного міста або країни. Такий формат хакато́нів (англ. hackathon, від hack — хакер і marathon — марафон) набуває популярність і в Україні. Хакатон — це захід, під час якого різні спеціалісти у сфері розробки програмного забезпечення інтенсивно і згуртовано разом працюють над розв’язанням якоїсь проблеми. Якщо ви талановитий письменник, астро-фізик, повар, будівельник — ви теж можете приєднатися до хакатону та створити команду. Головне — вирішення якоїсь проблеми. Зазвичай, кількість людей у колективі — до 6. Існують хакатони регіональних і міжнародних рівнів. Не дивуйтесь, але такі змагання тривають від декількох днів до тижнів і проходять навіть у вашому місті!

Так, Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету першою з вишів України приєдналася до Міжнародного хакатону NASA Space Apps Challenge, де власне і здобули перемогу команди з столиці та Кіровоградщини. На базі академії зібралися українські команди, які приєдналися до всесвітньої онлайн-мережі змагань. Так, під час цього хакатону NASA одночасно змагалися 170 країн світу, 35 з яких — вели онлайн-трансляцію, тобто можна було подивитися з будь-якої точки світу на працю молодих та талановитих. Нарешті, Україна крокує в ногу з часом вперед, а не вбік, зиґзаґом, навмання.

А на регіональному відборі цього конкурсу, до речі, перше місце здобула команда Житомирського військового інституту з проектом Dron Protect в номінації Do Not Crash My Drone («Не ламай мій дрон»).

ІНОЗЕМЦЯМ ЦІКАВО, А НАМ – НІ?

Попри всі намагання створити нові продукти, інноваційні установки, прилади та впровадити ефективні шляхи роботи для українських інвесторів і ділових структур — український розум залишається нецікавим і незадіяним. А ось закордонні інвестори змагаються за право «викупити» українські ідеї та розробки! Шкода...

ХАКАТОН — ЦЕ ЗАХІД, ПІД ЧАС ЯКОГО РІЗНІ СПЕЦІАЛІСТИ У СФЕРІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕНСИВНО І ЗГУРТОВАНО РАЗОМ ПРАЦЮЮТЬ НАД РОЗВ’ЯЗАННЯМ ЯКОЇСЬ ПРОБЛЕМИ

Учениця Маріупольського технічного ліцею Катерина Малкіна здобула срібну перемогу у Всесвітній олімпіаді з екології у Нідерландах. Проте, її науковий проект, що вирішує проблему утилізації пластикових відходів, не знайшов підтримки на українському ринку. Збереження природних ресурсів, нестандартність підходу, переробка поліетилену за допомогою личинок жуків — неймовірна перспектива та потенціал роботи. Катерина, якій усього 14 років, — яскравий приклад нової формації людей, які працюють задля країни та світу. Проте гарні думки та благородні резони поки не хвилюють інвесторів в Україні. Вигідніше наживатися на «відкатах» зі сміттєзвалищ і спостерігати, як отруюють сміттям життя нашим співгромадянам. Так-так, доведено Садовим у Львові.

ГОЛОВНА ПЕРЕМОГА ПОПЕРЕДУ!

Скільки б золотих медалей, гран-прі, кубків, сертифікатів не завойовували українці на світових аренах, головна перемога народу — ще попереду. Це той переможний момент, коли першими ці талановиті люди стануть не тільки для всього світу, але і для України: коли інвестори будуть вкладати гроші у переможні ідеї, проекти та людей. Коли невичерпний український запас людського розуму, альтруїзму й ентузіазму буде цінуватися рівнозначно до бареля нафти. Тоді хакатони, олімпіади, старт-апи, організаційно-діяльнісні ігри, змагання всіх рівнів і стилів стануть платформою для розвитку, по-перше, нашої держави, а вже, по-друге, світової науки та культури.

• ← ІВАН ФРАНКО НАЖИВО («НАЖИВО» — СУЧАСНИЙ МЕМ)
• СТИПЕНДІЇ: СКАСУВАТИ НЕ МОЖНА ЗНИЗИТИ? →