Очевидно, що зв’язок, транспорт та енергоресурси є стратегічно важливими сферами для будь-якої держави. А от влада цього не розуміє чи вправно вдає, що не розуміє. І тут річ навіть не у тому, чи приносять ці галузі гроші в бюджет чи хоча б самоокупаються, а в тому, що продаж таких підприємств підриває і без того кволу економіку і ставить під загрозу національну безпеку.

Що принесе нам усім спроба реформування залізниці і чи не ховається за красивими словами влади чергова спроба «прихватизувати» стратегічне підприємство, намагається з’ясувати Дар’я Левковська.

Звернемося до хронології, щоб розкласти все по поличкам. Свідоме розвалювання і розкрадання держпідприємств (далі — ДП) почалося давно, і ще з 1991р. питання: «Що ж буде з «Укрзалізницею»?» періодично виринало у заголовках стурбованих ЗМІ. Адже всім відома сумнозвісна операція з найбільшою державною компанією по наданню послуг телефонного зв’язку — «Укртелекомом», який був проданий нібито компанії з Кіпру за смішні гроші (а реально структурам олігарха Ахметова). А до цього ще був злочинний досвід дерибану потужного Чорноморського морського пароплавства. Отже, громадяни переймаються «Укрзалізницею» недаремно.

У квітні 2015р. це підприємство на своєму сайті повідомило, що збитки за 1-й квартал склали майже 2,5 млрд грн. За рік збитки перевізника виросли більш, ніж у 1000 разів (так, це не помилка!). ДП жаліється на надмірну кількість пільговиків, проїзд яких держава компенсує не повною мірою. Не минає й місяця, як залізниця оголошує про «технічний дефолт». Але таке формулювання ще далеко не означає банкрутства і тим паче навіть не натякає на необхідність продажу УЗ приватним особам. Останнім часом несплату величезних коштів за двосторонніми кредитними договорами намагаються виправдовувати військовими діями на Сході.

Невдовзі Порошенко у зверненні до парламентарів спробував заспокоїти суспільство і повідомив, що продавати «Укрзалізницю» ніхто не збирається. Натомість, на базі існуючого ДП з’явиться ПАТ «Українська залізниця». Тобто той самий продаж, але трошки по-інакшому. За оцінками екс-міністра інфраструктури Пивоварського, через зношеність об’єктів даної галузі вартість активів «Укрзалізниці» з 1,2 трлн було знижено до 245 млрд грн. (приємна новина для «любих друзів»-олігархів). Така мізерна вартість десятків тисяч кілометрів шляхів наземного сполучення і купи об’єктів, що додається, пояснюють низькою ефективністю, збитковістю та незначною інвестиційною привабливістю українських підприємств на світовому ринку. Замість того, аби підвищити ефективність сфери, влада намагається продати її за безцінь комусь, хто через рік із чистим сумлінням зможе здати тони рейок і вагонів на металобрухт.

Поки з телеекранів влада годує нас балачками про нерентабельність усіх ДП, ми вивчили світовий досвід і з’ясували, що успішні державні підприємства — це зовсім не виключення, як нас «лікують» прибічники вульгарного неолібералізму, а правило. Наприклад, 13 найбільших світових нафтових компаній, які тримають у своїх руках 3/4 світових запасів «чорного золота», є державними. ChinaMobile є гігантом в області мобільного зв’язку — число її абонентів налічує 600 млн осіб. Навіть російський «Сбербанк» 3-й у Європі за розмірами ринкової капіталізації. А високошвидкісна залізниця «Пекін-Шанхай» за рівнем прибутків досягає аналогічного показника авіакомпаній.

УСПІШНІ ДЕРЖАВНІ ПІДПРИЄМСТВА — ЦЕ ЗОВСІМ НЕ ВИКЛЮЧЕННЯ, ЯК НАС «ЛІКУЮТЬ» ПРИБІЧНИКИ ВУЛЬГАРНОГО НЕОЛІБЕРАЛІЗМУ, А ПРАВИЛО

Для нашої галузі цікавим є приклад успіху державної Австрійської федеральної залізниці (ÖBB), яка приносить більше €5 млрд доходів на рік і забезпечує 40 тис. робочих місць. На думку професора економіки Туринського університету Б.Бортоллі, не зважаючи на інтенсивну приватизацію, в більшості розвинутих країн ОЕСР зберігався державний контроль над 62% приватизованих компаній. Незважаючи на світову тенденцію реформування та вдосконалення державного сектору, ми уперто продовжуємо віддавати цінне у руки як не олігархів, так шахраїв. Владна верхівка стверджує, що чутки про приватизацію УЗ безпідставні, насправді ж проводиться корпоратизація. Шість окремих залізниць поєдналися у ПАТ, капітал якої на 100% належить державі без права відчуження. Але у схемах аферисти дуже винахідливі…

Серед 31 кандидатури на посаду голови новоствореного ПАТ було 8 іноземців, Кабмін обрав екс-керівника «Польських залізниць», професійного співака (!) Войцеха Бальчуна. Гість потім собі поїде, а ось проблеми, як показує досвід, лише збільшаться. Що зміниться, коли т.зв. «реформування» перейде до своєї активної фази? Безперечно, постраждають працівники галузі на всіх щаблях. Одна з найбільш суттєвих деталей, яка вже торкнулася всіх без винятку, — подорожчання. На сайті УЗ вказано, що тенденція відставання темпів зміни тарифів від зростання цін у промисловості згубно впливає на прибуток залізниці. Незалежно від того, чи користуєтеся ви особисто послугами УЗ, підвищення вартості квитків суттєво вдарить по вашому гаманцю, адже здорожчають усі товари, які транспортуються залізницею.

У короткостроковій перспективі на нас чекає чергове подорожчання та можливий продаж ще одного державного підприємства, у довгостроковій — загроза дерибану основного виду транспортного сполучення.

• ← ПЕРЕХИТРИТИ ГРВІ ТА ГРИП! МІСІЯ ЗДІЙСНЕНА
• ЯК УКРАЇНСЬКИМ ДИЗАЙНЕРАМ ПІДКОРИТИ ПАРИЖ І МІЛАН? →