Кілька років тому серед українських абітурієнтів побутував один жарт. Мовляв, для того, щоб здати ЗНО, необхідно вбити дракона. Занадто вже складною була дорога до студентського життя. Втім, і зараз вона не з легких. Щороку цей шлях намагаються ліпше облаштувати. Звісно, відразу всі ями не залатати. Проте, хочеться, щоб обіцяні аварійні ділянки були відремонтовані, і відремонтовані на совість. А поки...

Вступна кампанія-2016 добігає кінця. Абітурієнти можуть зітхнути з полегшенням, адже їм довелося пройти непростий шлях із перепонами і несподіванками. А поки майбутні студенти в очікуванні результатів і в передчутті дива, згадаємо їхній квест під назвою «Вступ-2016».

ЗДАТИ НЕ МОЖНА ПРОГРАТИ

...На годиннику 12-та. Світлана Стоян вже 3-тю годину чекає у приймальній комісії. Її дочка вступає на перший курс. Цього року потенційні бакалаври здають документи виключно в електронній формі. Та система дала збій, і Світлані з донькою довелося приїхати до вишу, щоб завантажити заяву на місці. Поки зробити це не вдалося. Забігаючи наперед, скажу, що у відбірковій комісії Світлана чекатиме ще довгі три години. Лише о 15-й документи завантажаться. Та якби це була єдина проблема! Для вступу потрібно пройти творчі випробування. Та і з ними не склалося. У деяких вишах збігаються дати, і дівчина фізично не зможе потрапити на два творчі конкурси водночас. Кількість поданих заяв зменшується, як і шанси на вступ.

Проблеми з подачею документів мають і магістри. Серед них – випускниця КНУ ім. Шевченка Тетяна Новроцька. Ні, справа не в електронній базі. На магістратуру документи потрібно привозити особисто. Просто у неї досі не має додатка до диплома: виші видали лише його копію. Тетяна не єдина. Всі її одногрупники у такій ситуації. Першій і другій групам пощастило більше. Вони вже все отримали. А от інші... Інші, у кращому разі, мають копії, що можуть прийняти лише у рідному виші.

Я, як ніхто, розумію Тетяну, бо сама вступаю на магістратуру і теж вчасно не отримала додаток. Звісно, я не думала подавати документи в останній день. Навіть взяла квиток на потяг до рідного села, що на Олевщині Житомирської області. Та квиток мій пропав. Довелося чекати, поки-таки видадуть додаток до диплома, адже вступ для мене цінніший, ніж поїздка. Тому я досі в Києві. Але найцікавіше у цій історії те, що я могла і документи подати, і в село з’їздити. На сайтах вишів зазначали: «Копії документів без пред’явлення оригіналів не розглядаються». Та члени відбіркової комісії порадували мене: сказали, що в такому разі йдуть назустріч абітурієнтам і таки можуть прийняти документи.

Це лише три реальні життєві історії. Вони викликають багато запитань, які зводяться до одного – чому? Чому, незважаючи на численні «реформи», ми маємо такі неприємні та непередбачені ситуації? Спробуємо розібратися на прикладі цьогорічної вступної кампанії.

СТАРА-НОВА ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА

Нововведення у процесі вступної кампанії – не новина. Кожен вступ особливий. Не виняток і кампанія-2016. Нижче наводжу основні зміни порівняно з минулим роком.

Отож, кампанія стартувала 11 липня. Цього року більшість охочих вступити на бакалаврат (окрім пільговиків і заочників) мали подати документи, не виходячи з дому. Ті ж, хто вирішив продовжити студентське життя у магістратурі, могли подати заяву до відбіркової комісії лише особисто. Повертаючись до процедури електронної подачі, варто зазначити, що пілотована вона минулого року. Тоді потенційні бакалаври мали змогу подавати документи як в паперовій, так і в електронній формі.

Головні переваги електронної подачі — розвантаження приймальних комісій (зменшення черг) і зручна дистанційність (що знімає потребу особисто їхати до вишу). До того ж, скасували обмеження щодо кількості поданих заяв. Минулого року їх максимальна кількість сягала 15 (по три заяви в 5-ти вишах). Зараз же кількість заяв та універів не обмежена. Умова лише одна: обирати не більше 5 спеціальностей в одному закладі. Таким чином, потенційні студенти мали ширший вибір і водночас повинні були визначитися зі сферами, у яких бачать своє майбутнє.

З першого погляду, ці нововведення є доцільними. Та, на жаль, ми відразу потрапляємо в небезпечну пастку. Це «сипучі піски» електронної бази. Як і минулого року, система не витримала величезного потоку студентів. Сервіс Єдиної державної бази з питань освіти (ez. osvitavsim.org.ua), де абітурієнти мали зареєструватися, не витримав навантаження і давав збої. Хоча ситуацію обіцяли виправити вже наступного дня, вступники не мали доступу до сайту ще цілий тиждень. Саме це викликало найбільшу хвилю нарікань на роботу міністерства.

У відповідь на бурхливу реакцію вступників перша заступниця Міністра освіти і науки Інна Совсун перелічила заходи, яких вжили для поліпшення ситуації. На прес-конференції вона розповіла про додатковий сервер і часткове обмеження щодо документів, які можна завантажувати. Мовляв, деякі абітурієнти докладали файли у дуже великому розширенні, що, головним чином, і блокувало систему. За словами першої заступниці, на момент проведення прес-конференції всі складнощі з сервером було усунено. Втім, для цього знадобилися 7 цінних днів, які вступники все ж втратили. Ну, а вже про те, що можуть бути завеликі обсяги файлів — могли б подумати з самого початку, про це вже мовчимо… Вимагати від нашої влади горизонту прогнозу більше, ніж півдня — то вже фантастика.

Звісно, головним питанням стало вдосконалення процедури електронної подачі наступного року. У планах МОНу розвести строки подачі документів для різних рівнів освіти. Також сподіваються вирішити проблему з відсканованими додатками до атестатів. Саме їх завантаження займало великий потік трафіку і блокувало систему. Тому у міністерстві хочуть змінити систему так, щоб вступники отримували дані з атестату автоматично, так як вже підвантажуються сертифікати ЗНО.

До речі, другою значною проблемою стали збої в завантаженні даних із сертифікатів ЗНО. Як відомо, минулого року Генпрокуратура вилучила сервери Українського центру оцінювання якості освіти задля проведення слідчих дій, пов’язаних із корупційним скандалом в УЦОЯО. Таким чином, систему ЗНО довелося повністю відновлювати, поліпшувати програмне забезпечення. Совсун стверджує, що деякі речі доводилося коригувати в останній момент. Наприклад, кілька разів завантажувати до бази результати ЗНО. Деякі вступники жалілися, що зазначені бали не відповідають реальним.

ПОВЕРНЕННЯ БЛУДНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Спіткали проблеми і вступників на магістратуру. Однією лише історією з невиданими дипломами не обійшлося. Після подачі документів до «Шевченка» я чомусь не знайшла себе у списках на вступний іспит. Довелося звертатися безпосередньо до відповідального секретаря відбіркової комісії. Маю визнати, мою проблему легко і швидко вирішили. Однак, у мене виникло запитання щодо професійності людей, які працюють з абітурієнтами. Приміром, мене реєструвала молода дівчина, яка, очевидно, через неуважність і втому (а ще, певно, голод, бо обід не був передбачений у графіку комісії) забула поставити потрібну галочку. Та в будь-якому разі, хочеться спокійно здати документи і не витрачати цінний час підготовки до вступних іспитів на кількагодинну дорогу до вишу.

Мені вдалося особисто запитати представників міністерства про труднощі вступу до магістратури. Але виявилося, що проблеми з невиданими додатками, непрофесійними працівниками та творчими конкурсами, які збігаються у часі, — компетенція окремих вишів. Проте, якщо ви виявили порушення у певному виші, то все ж таки скарга до МОНу може вплинути на ситуацію.

Я поцікавилася у Совсун про перевірки вишів міністерством. На моє здивування, планові аудити не передбачені. Знову-таки, лише конкретна скарга може привести представників Міносвіти до безвідповідального вишу. Чиновниця пояснила це малим штатом. Мовляв, 20 чоловік Департаменту вищої освіти фізично не встигають займатися кожним вишем країни. Постає запитання: якщо це одна з головних проблем, чому її не вирішують? Хіба у нас мало професійних освітян? Чи, можливо, хтось не зацікавлений у розвитку освіти і науки? Де пріоритети нашої державної політики? Адже саме гідний інтелектуальний рівень українців та і будь-якої іншої нації є її обличчям у світовому товаристві. І дуже не хочеться, щоб воно було схоже на лице одного булгаківського героя.

Запитань залишається ще десятки, тому ми й надалі на шпальтах будемо тримати вас у курсі освітянських проблем.

• ← ВЛАДО! ЯКЩО ДЕРЖАВІ НЕ ПОТРІБНИЙ РОЗВИТОК СПОРТУ, ТАК ВИЙДІТЬ І ВІДВЕРТО СКАЖІТЬ: НАМ ПОТРІБНІ НАРКОМАНИ, П’ЯНИЦІ, ПРОСТИТУТКИ
• СЕРГЕЙ ДАЦЮК: «ЛЮБЫМ СПОСОБОМ ПРАВЯЩИЙ КЛАСС ДОЛЖЕН БЫТЬ СМЕТЕН» →