Місце найстрашнішої аварії в історії людства, найекзотичніше туристичне місце планети, територія сталкерів та «ходунів», оаза червонокнижних тварин і рослин. Що представляє собою Зона відчуження на квітень 2016р.?

МАСШТАБИ ТРАГЕДІЇ

Тридцять років тому світ сколихнула страшенна новина – на тери- торії УРСР вибухнув один із ядерних реакторів Чорнобильської атомної електростанції. Внаслідок вибуху ве- личезні території Білорусі, України та Росії потрапили під вплив радіоак- тивних речовин, які вітром рознесли- ся більше ніж на 500 км. Чорнобиль, Прип’ять, Вільча, Янов, Копачі, інші селища України, частина Гомельської, Могильовської області Білорусії – це малий перелік населених пунктів, які були покинуті в 1986р. За різними даними, з території Київської та Житомирської областей було переселено від 90 до 115 тис. людей, із території Гомельської та Могильовської обла- стей − більше 100 тис. Загальна площа забруднених територій становила більше 160 тис. км2 , а це − площа всієї Прибалтики!

За всіма показниками Білорусь постраждала від катастрофи найбільше. Для ліквідації наслідків вибуху за період з 1990р. ця країна витратила $22 млрд., 70% усіх радіоактивних викидів ЧАЕС випало на терени білорусів, із них 35% − небезпечного цезія-137. «Зоні відчуження» у Білорусі дали назву «Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник», що охоплює частину Брагінського, Наровлянського і Хойнікського районів Гомельської області.

ЗОНА ВІДЧУЖЕННЯ

В Україні ж постраждала територія має назву «Чорнобильська зона відчуження» і ділиться на три частини: 30 км – зовнішній периметр, 10 км – де забруднення надзвичайно високе та безпосередньо промзона ЧАЕС. Проте зараз територія 30-кілометрового відчуження за радіологічними показниками вже мало чим відрізняється від звичайної міської території, тому виключення її зі списку небезпечних земель - питання часу, яке гальмується протягом декількох років. Так, у квітні 2015р. небезпечний периметр хотіли скоротити до 10-кілометрової зони, а на відродженій території за прикладом білорусів створити Чорнобильський біосферний заповідник (площа задуманого заповідника - майже 230 тис. га). Мимоволі Україна стала володаркою дійсно унікальних біосистем: фотопастки надають безцінний матеріал про активне життя ведмедів, рисей, вовків, рідкісних птахів (орлана-білохвоста, рябчика, беркута, сови бородатої). Сподіваймося, що влада сприятиме збереженню недоторканої території поліських лісів.

ЧИ БЕЗПЕЧНІ ТЕРИТОРІЇ ЗАРАЗ?

Стосовно радіологічного забруднення областей у радіусі 100 км від ЧАЕС (за даними Всесвітньої організації здоров’я) радіоактивний йод, який викликав велику стурбованість після аварії, має короткий період напіврозпаду, і до теперішнього часу стався його повний розпад; стронцій-90 і цезій-137, що мають більш тривалий період напіврозпаду (рівний 30 рокам), залишалися фактором стурбованості протягом багатьох десятиліть, проте наразі можна говорити про їх зникнення. Єдине питання: ізотопи плутонію і америцію-241, які будуть зберігатися протягом сотень років − низько сконцентровані для негативного впливу на здоров’я людей і тварин. Період напіврозпаду цезію-137 ─ 30 років, стронцію-90 ─ 29 років, америцію-241 ─ 432 роки, плутонію-239 ─ 24 тисячі років.

Щорічно вимірюються рівні випромінювання, проводяться екологічні експертизи, моніторинг популяцій водних, наземних екосистем. Але чи відповідають ці дослідження реальним вимогам міжнародних і регіональних домовленостей – перевірити неможливо. Можна тільки вірити, що висадка лісів, створення заповідників, обмеження перебування на території Зони − допоможуть природним екосистемам відновити нормальне функціонування та стати безпечними для людей.

Крім того, у Чорнобильській зоні живуть і «самосели». В основному це люди, які проживають на забруднених територіях ще з часу аварії або ті, хто повернувся. Офіційно таких біля двох сотень, але реально, враховуючи ситуацію в Україні, війну − значно більше. Наші сусіди білоруси, яких ми тут уже згадували добрим словом, значно більше встигли зробити за 30 років. Вони рухаються за спеціальними державними програмами щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Вже більше третини забрудненого лісового фонду вдалося відновити; крім того, постійно ведеться просвітницька робота, організовуються міжнародні конференції щодо подолання наслідків трагедії. Основний пріоритет білорусів - перехід від реабілітації постраждалих територій до їх сталого соціально-економічного розвитку.

ЯКІ АЛЬТЕРНАТИВИ ЯДЕРНОМУ МОГИЛЬНИКУ?

Як потрапити до Чорнобиля, якщо виникає таке бажання? Наразі Чорнобильська зона − це режимний об’єкт із контрольно-пропускною системою. Проте з відгуків сталкерів (про них нижче), потрапити на бажану територію нескладно, охорона непильна та кількість її замала. Це − розкручена туристична точка, екскурсія до якої коштує від 500 грн. залежно від кількості людей у групі та тривалості програми. Нема лиха без добра, як кажуть. Зона дала можливість розкрутити чорнобильський туризм на міжнародному рівні, географія туристичної карти Чорнобиля – одна з найбільших у світі. Зона також дарує унікальну можливість оглянути музей радянського життя, яке тут завмерло на 30 років і потрохи зникає з планети.

Попри страхи, як тільки почалися перші «камбеки» до Зони відчуження, з’явилися й перші «сталкери» – знавці Чорнобильської катастрофи. У світі навіть виник окремий рух «сталкерів». Це слово свого часу придумали брати-фантасти Стругацькі, а далі популяризували у своєму однойменному фільмі геніальний Тарковський і гейм-майстри культової комп’ютерної (а тепер уже й оффлайнової) гри «S.T.A.L.K.E.R.», сюжетні лінії якої охоплюють події 1986р. Досліджуючи територію, небайдужі активісти з усього світу вимірюють рівень радіоактивних випромінювань, створюють мапи, маршрути, довідники для допитливих, слідкують за виконанням міжнародних домовленостей, проводять зустрічі, деякі – живуть у зоні відчуження. Можливості відчути себе героєм-дослідником має кожен, хто почне спілкуватися на форумах, зльотах сталкерів.

Ще одну можливість Зона дарує вченим. Безпосередньо на території ЧАЕС працює Державне агентство України з управління зоною відчуження та вчені, співробітники «Укриття-2». Це спорудження над тим реактором, що вибухнув, − четвертим. Над утворенням об’єкту працюють спеціалісти з усього світу – французи, голландці, американці, німці, тому серед місцевих розповсюджений жарт, що Чорнобиль зараз − ідеальне місце для пошуку нареченого-іноземця! Проте (без жартів) працювати на території ЧАЕС – неоцінений досвід для кожного радіолога, спеціаліста з радіаційної безпеки тощо.

Не всі можливості Чорнобиля потрібно використовувати, деякі викликають величезне занепокоєння. Новий очільник Міністерства екології та природних ресурсів Семерак заявив, що планує провести серйозну дискусію з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, «Енергоатомом» щодо захоронення ядерного палива на території АЕС і пропонує в Україні створити ядерний могильник (мабуть, для ЄС). Здається, краю шкоди, яку, на жаль, заподіюють Україні байдужі до людей чиновники, важко й уявити…

Screenshot_9

Звичайно, що великі території, які з’явилися після евакуації населення, важко контролювати. От і з’явилася можливість нелегально заробити на життя, використовуючи «дари радіоактивної природи». Продаж об’єктів живої та неживої природи, вивезених із Зони, суворо заборонений. І попри заборону, зустрічаються на стихійних ринках прекрасні великі «грибочки/ ягідки з лісу», деревина, ґрунт, пісок для будівництва, які «фонять, як скажені». Жителі столиці та Київської області, будьте пильні!

БЮДЖЕТНИЙ ДЕРИБАН

«Поверніть виплати чорнобильцям!», − такі гасла, починаючи з березня 2016р. лунають із усіх регіонів України, де проживають ліквідатори аварії, постраждале населення та робітники ЧАЕС. Скорочення виплат і позбавлення людей-ліквідаторів ІІ-IV категорії державної підтримки – ось за рахунок чого українська влада прагне заощаджувати кошти… Люди, які віддали здоров’я та роки праці заради (без пафосу) майбутніх поколінь, мусять виходити на майдани, щоб добитися відміни президентського вето на відновлення чорнобильських пільг! Так, за новою редакцією Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тільки ліквідатори, які працювали у 1986-му й інваліди 1-ї групи мають право на пенсії. Трагедія у тому, що це – найменша частина людей, які постраждали від вибуху! Ліквідатори 1987-го, постраждалі 1987-го, 1988-го, діти, народжені після квітня 1986р., родини загиблих, робітники станції – всі ці категорії людей поки залишені без підтримки. На відновлення та підтримку безпечного функціонування Зони у бюджеті України закладено $1,5 млрд. Додатково ООН, іншими міжнародними структурами щорічно виділяються величезні кошти на спорудження захисних укриттів, підтримання будівлі ЧАЕС у безпечному стані. Куди діваються гроші – велике питання…

Чому Україна обрала шлях, негідний пам’яті ліквідаторів, – залишається незрозумілим. Прикро, що ця ситуація − показова для вітчизняної влади: обіцянки, декілька років роботи, зміна керівників і відміна всіх попередніх рішень – злочинний алгоритм, який вже 25 років працює в Україні. Працює на користь «слуг народу», але зовсім не на користь тому самому народу.

Чорнобильська зона – унікальна територія з червонокнижними тваринами, туристами з усього світу, відчайдушними сталкерами й унікальними науковими дослідженнями. Однак, у той же час – це зона спекуляцій, незаконних операцій і страждань… А найбільше страждають люди, які самовіддано працювали над тим, щоб наслідки аварії не були фатальними для всієї країни. 30 років із дня вибуху на Чорнобильській атомній електростанції… Зона можливостей, котра ще чекає на шанс позитивно розкритися.

Передплата на сайт-газету nr-logo

1 міс. Время доступа:
1 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
30,35 грн
3 міс. Время доступа:
3 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
91,05 грн
6 міс. Время доступа:
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
182,10 грн
12 міс. Время доступа:
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
364,20 грн
28.04.2016 new-republic

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Login form

[wppb-login]

×
Авторизація
*
*
Реєстрація
*
*
*
Генерація паролю