Україна має таку законодавчу базу, яка відносить звернення громадян до пріоритетів у роботі державних органів. Для економії нашого з вами часу запрацювала система електронних звернень. А одним із критеріїв роботи держслужбовців є саме ефективність розгляду звернень.

На практиці ж поки що електронні звернення не завжди беруться до розгляду або не дають очікуваного результату. Ну що ж, намагаємося розібратися: що для вас, наші читачі та читачки, ефективніше — електронні чи все-таки звичні письмові звернення.

ЗВЕРНЕННЯ — СПОСІБ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Детально все це є в Законі «Про звернення громадян». Вони адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення тих чи інших питань.

Звернення може бути індивідуальним або колективним, усним чи письмовим. У ньому має бути зазначено прізвище, ім’я, по-батькові, місце проживання заявника, викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказана електронна адреса, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

По суті звернення — це спосіб вирішення проблеми. Можна звернутися по телефону на гарячу лінію або потрапити на особистий прийом до чиновника. Але для тих, хто не налаштований витрачати на це зайвий час, можна порадити більш простий спосіб вирішення складної ситуації — направити письмове або електронне звернення органу влади. Електронне направляється на офіційний мейл державного органу, або заповнюється електронна форма на відповідному сайті.

УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

З кожним роком наші співвітчизники все більше звертаються до органів влади за допомогою у вирішення їхніх питань. Одним із найбільш активних по зверненню громадян є Міністерство соціальної політики. Зрозуміло, що кількість звернень до даного органу пов’язана зі складною соціальною ситуацією, в якій перебуває Україна. Якщо порівнювати з 2015-м, минулого року кількість звернень зросла на 15,8%. Загалом, протягом 2016р. до центрального апарату Мінсоцполітики від громадян надійшло 37 483 звернення від 209 411 осіб (із них 2 635 колективних звернень). 12 727 звернень надійшло друкованою та електронною поштами, що складає 33,9% від загальної їх кількості; 4 801 (12,8%) – були подані на особистому прийомі; 11 346 (30,3%) через органи влади (Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Адміністрація Президента України). Також звернення поступали і через ЗМІ – 123, а 8 468 (22,6%) від інших органів (установ, організацій), з них 7 593 звернення від «Урядового контакт-центру».

По регіонам найбільшу кількість звернень зареєстровано від жителів Києва (близько 16%), Донецької обл. (8,8%), Харківської та Дніпропетровської (понад 6%), Київської (5,5%).

Проте коли треба пролобіювати якесь серйозне питання звичайного листа недостатньо, потрібні спеціальні інструменти. «Якщо хочемо добитися результату, звернення мають бути масовими. Однакові за змістом листи краще надсилати одночасно до різних інстанцій. Працюючи у Верховній Раді, зрозумів що є такі депутати, які допомагають людям, розглядаючи всі звернення, що надійшли, незважаючи на профіль парламентського комітету, до якого належать», — розповідає екс-помічник-консультант нардепа, а нині фахівець ІТ-технологій Олександр Бєлоіваненко. Хоча не завжди варто створювати подібну «акцію» листування на актуальну тему. Іноді достатньо грамотно задокументувати факт свого звернення до чиновника. За словами Ганни Нужи, голови ВГО «Спілка музикантів України», саме письмові звернення з відміткою про їх прийняття спонукають надати офіційну відповідь. Втім, як сама вона підкреслює, більш дієвий спосіб вирішення проблеми — добитися аудієнції у конкретної посадової особи. Можливо, так і «загартовується» недосконала демократія?..

ПОРАДИВ БИ КОРИСТУВАТИСЯ ОБОМА СПОСОБАМИ ДЛЯ ПОДАЧІ ЗВЕРНЕНЬ: ПИСЬМОВИМ ТА ЕЛЕКТРОННИМ

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Хоча, з іншого боку, іноземний досвід не зорієнтований на подібне «ходіння по кабінетах». У США держслужбовці зобов’язані приймати й обробляти листи громадян, надіслані до органів влади електронною поштою, та давати офіційні відповіді на них. У парламенті Шотландії працює система подачі електронних звернень (e-petitioning), що дозволяє кожному громадянинові оперативно запропонувати для розгляду будь-яке питання. Усі такі запити розглядаються, і на кожний готується відповідь.

Для порівняння, в Україні електронна петиція підлягає розгляду за умови збору на її підтримку не менше ніж 25 тис. підписів протягом не більше 3 місяців із дня оприлюднення петиції. Якщо ж вона не набрала необхідної кількості голосів на підтримку, то після завершення терміну збору підписів розглядається як звичайне звернення. Та й ефективність позитивного врахування петицій, що набрали достатню кількістю підписів, під великим питанням, як показує практичний досвід. Отже, українцям є сенс шукати інші форми якісного врахування пропозицій «знизу».

Screenshot_15

Подивимося, як ще у 2002-му в італійському місті Болонья було видано спеціальну ухвалу, якою міським структурам виконавчої влади доручалося активно використовувати поради громадян, висловлені на муніципальному інтернет-форумі, відповідати на поставлені запитання, а також на основі дописів виокремлювати й аналізувати нагальні проблеми. Дещо іншу модель взаємодії влади і громади було використано в Модені. Там замість форуму створили систему т.зв. електронного листка новин (newsletter). Залишаючи на ньому свої персональні дані, громадянин мав можливість регулярно отримувати на власну електронну адресу інформацію про плани міськради, ставити запитання за допомогою мейла й отримувати відповіді у законодавчо встановлений термін.

ЗВЕРНЕННЯ ПИСЬМОВІ ЧИ ЕЛЕКТРОННІ: ВРЕШТІ, ЩО ОБРАТИ?

Перейдемо до індивідуальної практики застосування електронних і звичайних письмових звернень. Які способи більш прості та доступні для фахівців і широкого загалу? Наталія Радомська, керівниця Інтелектуального центру «Вдохновение», юристка із захисту прав у сфері інтелектуальної власності, ділиться своїм досвідом подачі електронних заявок для реєстрації торгових марок. На офіційному сайті Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент, www.uipv.org) можна подати таку електронну заявку. Для цього необхідно отримати індивідуальний електронний підпис, заповнити різні електронні документи. «Особисто я обираю паперовий варіант. Адже на паперовому документі проставляється мокрий штамп, що підтверджує прийняття заявки. Так надійніше. У моїй практиці вже був випадок, коли суддя Печерського райсуду Києва не прийняла як доказ направлення документу електронної поштою. Усі роздруковані підтвердження цього просто не захотіла брати до уваги», — зазначає Радомська Незважаючи на те що минуло більше року зі введення в дію закону про електронні звернення, через його практичну недосконалість поки що фахівці схильні працювати за старою й більш перевіреною системою звернень. За інформацією Анни Некрут, заступниці начальника відділу представництва 3-го Харківського місцевого центру із надання безоплатної вторинної правової допомоги, якщо йдеться про складання позовних заяв для судів і безпосередньо представництво інтересів особи в суді, то звернення приймаються не електронні, а письмові, із особистим підписом, а також надіслані поштою. «Були випадки, коли ми надавали допомогу мешканцям інших регіонів, чиї справи розглядалися в судах Харкова. Люди надсилали необхідні документи звичайною поштою», — розповідає Некрут.

ПРОСТІ РЕЧІ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ

Щоби читачам і читачкам, не обізнаним у нюансах юриспруденції, легше було зорієнтуватися в темі, варто знати основні моменти. Скажімо, ст. 20 Закону «Про звернення громадян» передбачає в середньому один місяць на розгляд звернення, починаючи від дня надходження. Якщо в місячний термін вирішити проблемні питання неможливо, то заявника письмово повідомлять про подовження терміну розгляду його звернення. Цей проміжок часу не може перевищувати 45 днів.

Щоби ваші електронні звернення стали більш дієвими, є ще один спосіб прискорити розгляд і вирішення проблемної ситуації. Краще надсилати їх через Урядовий контактний центр (ukc.gov.ua). Там варто один раз зареєструватися та внести свої дані, потім отримаєте електронний особистий кабінет. Усі звернення, направлені через УКЦ, ретельно перевіряються, і відповіді на них даються вчасно. Також в особистому кабінеті можна періодично відслідковувати стан розгляду звернення: надіслано, прийнято до розгляду, розглянуто, надано відповідь.

На практиці в межах українського законодавства кожен може звернутися не тільки із пропозицією чи скаргою (коли йдеться саме про звернення). Ще можна до будь-якого державного органу направити запит на отримання публічної інформації на підставі Закону «Про доступ до публічної інформації». На відміну від звичайних звернень, запит на інформацію по суті є вимогою надати документи чи інші задокументовані дані. Під час підготовки відповіді на звернення чиновникам необхідно попередньо вивчати проблему, шукати шляхи її вирішення, а відповідь на запит не потребує від чиновника такої роботи, адже слід надати готову інформацію. Тому й повинні вони відповідати на запит протягом 5 робочих днів. Іноді подовжують час до 20 робочих днів, посилаючись на великий обсяг пошуку різних даних.

Із особистого досвіду порадив би користуватися обома способами для подачі звернень: письмовим та електронним. Адже кожна ситуація має свої особливості. Головне при цьому не лінуватися й не боятися помилок. Адже будь-яке звернення (окрім позовів до судів) не потребує від вас сплати коштів державі.

Передплата на сайт-газету nr-logo

1 міс. Время доступа:
1 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
30,35 грн
3 міс. Время доступа:
3 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
91,05 грн
6 міс. Время доступа:
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
182,10 грн
9 міс. Время доступа:
9 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
273,15 грн
12 міс. Время доступа:
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
364,20 грн
01.06.2017

Вхід

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.