Screenshot_3До 20-ї річниці Конституції незалежної України ми підійшли з війною, демонтажем соціальних завоювань. А могли б – крокуючи до топ-20 найрозвинутіших держав світу, де високий рівень життя, є перспективи для всіх громадян, включаючи молодь, де людина є не засобом, а сенсом. Що ж не так із Конституцією? Як її оживити, зробити дійсно необхідною кожному громадянину?

Про все це говорять люди з позицією – не політикани. Павло Вікнянський, лідер республіканців України, до славної річниці поспілкувався з одним із учасників прийняття Конституції, народним депутатом України ІІІ скликання, доктором юридичних наук, професором Олексієм Ющиком.

Олексій Ющик: Хотів звернути увагу на один принциповий момент, про який ніхто абсолютно не хоче зараз говорити. Одні — тому що просто не розуміють, що він є (це більшість), а тим, хто, може, і розуміє — не вигідно про це говорити, тому що їм треба нав’язати своє. Мова йде про те, що Конституційний Суд (далі - КС), вирішуючи 16 червня 2015р. питання стосовно законопроекту про внесення змін до статей Конституції щодо скасування депутатської недоторканності та суддівського імунітету, визнав цей законопроект таким, що відповідає Конституції.

НЕДАЛЕКОГЛЯДНІ ПОЛІТИКИ РАЗОМ ІЗ СУДДЯМИ КС ПРИВЕЛИ КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ У ГЛУХИЙ КУТ, КОНСТИТУЦІЙНИЙ ВИХІД ІЗ ЯКОГО ОДИН: КОНСТИТУЦІЙНИЙ РЕФЕРЕНДУМ СТОСОВНО НОВОЇ РЕДАКЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ

Те, що цей висновок сумнівний — можна судити хоча б з того, що з 15 суддів, які приймали це рішення, 7 висловили окрему думку з приводу ухваленого висновку. Але всі без винятку автори цих думок не помітили або не бажають помічати головної вади рішення КС, а саме — ігнорування такої «дрібниці», як відсутність повноцінного тексту тієї Конституції, до якої пропонуються зміни. Чомусь усі без винятку судді вважають, що на сьогодні в Україні є чинною Конституція зі змінами, внесеними в 2004р.

Очевидно, на них магічно діє текст т.зв. офіційного видання Верховної Ради України (в 2014р. парламентське видавництво видало Конституцію України, в якому хитромудро зазначено, що «… дана Конституція, — я цитую, — прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р. із змінами, внесеними Законом від 8 грудня 2004р. №2222 від 1 лютого 2011р., 13 вересня 2013р. і від 21 лютого 2014р.»).

А нижче сказано: Закон України від 8 грудня 2004р. №2222 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з рішенням КС від 30 вересня 2010р. у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття. Положення Конституції, прийнятої на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р., із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 8 грудня №2222 (про який ми тільки що сказали, що він визнаний неконституційним), від 1 лютого 2011р., від 19 вересня 2013р. визнано такими, що є чинними на території України згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2014р.

А тепер запитаємо суддів КС: де в Конституції України є положення, що дозволяє парламенту надавати чинності неконституційним законам простою постановою? Риторичне запитання, такого положення в Конституції нема! Так само нема в ній і жодного дозволу постановами парламенту визнавати чинними або нечинними положення самої Конституції.

Через це судді мали б більш уважно поставитися до питання, в якій редакції Конституція України є чинною на момент розгляду ними справи, а заодно – дати оцінку Постанові від 22 лютого 2014р. До речі, ця Постанова має назву: «Про текст Конституції України в редакції від 28 червня 1996р. із змінами і доповненнями, внесеними законами…», — оті, що я вже перераховував. Унікальний з юридичної точки зору документ. Тут ідеться про зміни у тексті самої Конституції, в якій парламент Постановою (!) вставляє одні положення замість інших.

Screenshot_4

Павло Вікнянський: Вони намагалися, як то кажуть, «пєтлять». То які ж можуть бути правові наслідки?

Олексій Ющик: Розрахунок був на те, що правова система в Україні не зреагує на брутальне порушення Конституції в умовах, які склалися на час прийняття Закону. Це Майдан, пам’ятаєте? Схоже, той розрахунок на деякий час справдився. Але, як кажуть у народі, брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся. Обман неодмінно нагадає про себе!

Конституційний процес не завершився, нові зміни все одно доведеться вносити, і тоді неодмінно постане питання: до якої Конституції? А з ним вилізе і стара брехня, доведеться розбиратися в КС, і тоді виявиться, що, як мінімум, сумнівною є чинність редакції 26-ти статей Конституції, надрукованої як офіційний текст Конституції України. Якщо вже була потреба реанімувати Закон №2222 від 2004р, то це слід було зробити за процедурою, передбаченою розділом 13 Конституції, на що неодноразово вказував сам КС.

Що повинен був зробити КС ще в лютому 2014р., коли парламент так познущався над Конституцією? Як мінімум, звернути увагу на кричущі порушення Конституції і зробити заяву про необхідність вирішити проблему у порядку, встановленому для внесення змін до Конституції, попередивши, що відновлені у неконституційний спосіб положення не є чинними. Натомість судді КС не тільки промовчали тоді, коли мали стати на охорону Конституції (адже вони для цього і створені, цьому вони присягали й за це вони отримують немалу зарплату), а фактично узаконили своїми висновками допущення беззаконня в конституційному процесі. От вони, надаючи висновок стосовно внесення змін щодо депутатської недоторканності, просто обійшли проблему чинності частини статей, оскільки справа тоді не стосувалася відновлених парламентом статей. Ці три статті якраз не відновлювались, вони діяли з 1996р.

Однак, уже в наступній справі «Про внесення чергових змін до Конституції», запропонованій у проекті щодо т.зв. децентралізації, вже не вдається так просто уникнути проблеми чинності «відновлених» у неконституційний спосіб статей, оскільки тут уже фігурують відновлені статті 81, 82, 83, 85, 88, 90, 106, 114, 121, 122, 141, до яких пропонують зміни! І що вийшло? Павло Вікнянський: Я розумію те, до чого Ви ведете…

Олексій Ющик: Так, обман 2014р. нагадав про себе в 2015-му.

Павло Вікнянський: То все йде до того, що рішення про легітимну редакцію Конституції можна буде розв’язати через референдум.

Олексій Ющик: Це я зараз скажу. Для суддів КС настав момент істини. Коли нікчемна Постанова парламенту змінює текст Основного закону держави, — це вже надто серйозне порушення, яке суддям КС не помітити було просто не можливо.

Павло Вікнянський: Вони ж тоді залякані були, Ви ж розумієте...

Олексій Ющик: Кажуть, що Україна живе в умовах абсолютного політичного безкультур’я. Це не дивує, оскільки не лише наше суспільство дало себе втягнути у такі умови деяким політичним спритникам.

Павло Вікнянський: Є така дискусія: може, знаєте, російська юристка Олена Лук’янова виступає з позиції російського конституційного права і знищує юридично факт анексії Криму Росією, адже це було незаконно не тільки з точки зору міжнародного права, а й російського конституційного. Але від цього не легше.

Олексій Ющик: Безумовно, там маса питань виникає… Але дивує мене інше: як може культурна Європа в особі Венеціанської Комісії давати рекомендації щодо конституційного процесу в Україні, не помічаючи відсутності легітимної чинної Конституції України? Якщо не принижувати фаховий рівень експертної комісії, то виникає підозра у подвійних стандартах. От тут у мене вже не вистачає професійного розуміння, як можуть професійні юристи, маючи отакий приклад знущання над Конституцією, простими постановами і простими законами всупереч 13-му розділу змінювати текст Конституції, робити вигляд, що нічого цього немає?!.

Павло Вікнянський: Ну, Ви ж бачите, який зараз момент: страх і гроші змінюють природу професійності.

ДЛЯ ДОВІДКИ:

Нагадаємо, що розуміючи страшну кризу, в яку потрапила Україна, 2 роки тому ряд громадських організацій і політиків, серед яких були і республіканці, виносили на обговорення громадськості нову редакцію Конституції. А згодом і провели в Києві громадянські збори з метою ініціювання Всеукраїнського конституційного референдуму для затвердження нової редакції Конституції України.

Проект Народної Конституції вносив важливі та необхідні зміни задля демократизації, більш справедливого життя в Україні. Була запропонована ліквідація держадміністрацій (натомість, виконавча влада мала б здійснюватися виконкомами рад), передбачалося скасування безстрокового призначення суддів, обмеження недоторканності депутатів і суддів за прикладом європейських країн. І що найголовніше – за Народною Конституцією жодні структури влади або посадові особи не мали б права вносити зміни до Конституції, як це вже, на жаль, мало місце у нас.

На жаль, ЦВК, повноваження якої тоді закінчувались, заблокувала референдум, не визнавши ці громадянські збори і не дозволивши активістам почати збір 3 млн. підписів для ініціювання референдуму. Як кажуть експерти, Адміністрація Президента була проти. Мабуть, уже тоді вони планували будувати суперпрезидентську вертикаль.

Якщо б тоді вдалося через референдум прийняти Народну Конституцію, то можливо, ескалації війни на Донбасі не було б. Ми б жили в якісно іншій, унітарній, але реально демократизованій державі з високими соціальними та гуманітарними стандартами, зі збалансованою владою!

Олексій Ющик: Недалекоглядні політики разом із суддями КС привели конституційний процес в Україні у глухий кут, конституційний вихід із якого один: як Ви казали, конституційний референдум стосовно нової редакції Конституції, який має проголосити за народною ініціативою глава держави. Це буде справді той суб’єкт конституційного процесу, який має виключні повноваження установчої влади, і отже, незаперечну легітимність, а не парламент, що втратив довіру громадян і став на шлях маніпулювання конституційним процесом.

На жаль, доводиться визнати, що моменту істини національна конституційна юрисдикція не витримала, поставивши під сумнів її відповідність високій місії утвердження в державі конституційної законності.

Павло Вікнянський: З теоретичної точки зору Ви кажете правильно, але ми живемо в українських реаліях, де гарантом Конституції є Президент.

Олексій Ющик: Так написано в Конституції… Але президенти часто й порушують її. Я більше Вам скажу, от на днях Президент підписав нові зміни до Конституції, але… по завершенню 15-денного строку. Порушення Конституції — очевидні. Тому, який же це гарант?

Павло Вікнянський: Отже, коли Ви кажете, що глава держави має проголосити референдум, мені здається це щось таке надзвичайне…

Олексій Ющик: Він не має, він зобов’язаний це робити. Якщо не зробить, то для цього є суд, який може зобов’язати.

Павло Вікнянський: Він багато чого зобов’язаний робити і не робить того. Знову приходиться сподіватися на можливі народні протести.

Олексій Ющик: Так, якщо черговий Майдан висловиться за Народну Конституцію, тоді я сумніваюсь, що це нічого не дасть, хоч влада і намагатиметься щось зробити по-своєму.

Павло Вікнянський: Отже, побажаємо нашим громадянам здорового глузду, віри в позитив та справжню альтернативу!

Що ж, усе зрозуміло: Конституція України потребує негайних змін. Певно, найзручніший і найбільш демократичний шлях до цього — всенародний референдум, де громадяни визначать «правила гри» для свого життя та життя своїх нащадків. Більш підходящого часу для таких змін годі й шукати, адже зміни до Конституції потягнуть за собою суттєві та такі необхідні зрушення у всіх суспільно-політичних сферах, котрі дозволять Україні міцно стати на рейки модернізації. Ось із чого варто починати змінювати країну на краще.

 

Передплата на сайт-газету nr-logo

1 міс. Время доступа:
1 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
30,35 грн
3 міс. Время доступа:
3 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
91,05 грн
6 міс. Время доступа:
6 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
182,10 грн
9 міс. Время доступа:
9 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
273,15 грн
12 міс. Время доступа:
12 м. 0 дн. 0 ч. 0 мин.
364,20 грн
30.06.2016

Вхід

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.