Виявляється, проблема неявки молоді на вибори — проблема не тільки України. Обурені британці літнього віку та без вищої освіти вирішили долю країни (та ба, всього світу!) — обрали майбутнє Королівства без ЄС. За даними YouGov, молодь хоча й підтримувала статус-кво Британії в ЄС, проте активно голосувати на референдум не йшла.

Попередження Кемерона й Обами про нанесення удару по, власне, британській економіці й економіці світу, стоси доповідей МВФ, Всесвітнього банку, ОЕСР та інших організацій британці проігнорували. Противники виходу з ЄС кивають не лише (за українською традицією) на «неправильних» виборців, але й клянуть емоційні заклики політиків-євроскептиків Джонсона та Фараджа, які вміло використали страхи виборців.

Але що сталося — те сталося, і результати Brexit однозначно вплинуть на економічний і політичний лад у світі. По-друге, може змінитися склад самого Об’єднаного Королівства. Шотландія, Північна Ірландія, Гібралтар голосували за збереження статус-кво — тепер Шотландія знову піднімає тему власної незалежності, а в Белфасті — приєднання до Ірландії, іспанці знову актуалізували питання повернення південної території. І головне: Brexit — це явище зростання протестів проти традиційних політпартій, а отже, його успіх може призвести до подібних референдумів в інших країнах ЄС. По репутації Євросоюзу також завдано надзвичайно серйозного удару: до цього практично всі, включаючи Україну, лише хотіли до ЄС, а не навпаки.

Випадковостей не буває. Перезрілі проблеми в ЄС або мають розв’язуватися в глибокому діалозі з громадянами у напрямку нової, більш гнучкої, і в той же час — ближчої до потреб людей, а не Брюсселю, формули, або цікавий інтеграційний Європейський проект будуть чекати подальші струси. Дивно, але у відповідь на британське розлучення, ображені Франція та Німеччина готують, як повідомляє tvp.info, план ще більш централізованої Європи, фактично супердержави з єдиними кордонами, валютою, армією, спецслужбами та податковою…

У ситуації після Brexit, до речі, відзначимо авторитет прямої демократії, самого референдуму, результати якого ніхто під сумніви серйозно не ставить і відповідальну позицію прем’єра Кемерона, який зробив заяву про відставку. Дійсно, у політичній культурі між Великою Британією та Україною — прірва.

Криза ЄС, звинувачення у політичному «диктаті» Брюсселю та економічному — Німеччини, політика жорсткої економії, мігранти, успіхи популістів, фронда Греції, незадоволення інших членів ЄС зіграють прибічникам єдиної європейської спільноти не на руку. Brexit може стати приводом до розвалу чи кардинального переформатування Євросоюзу.

То чи треба українцям євроінтеграцію ставити за самоціль?

ІСПАНІЯ: ЧИ ЗМОЖУТЬ НОВІ ЛІВІ, ЯК У ГРЕЦІЇ, ПРИЙТИ ДО ВЛАДИ?

Світ не стоїть на місці, зміни всюди. Але у фокусі зараз Європа — по-різному реагують на кризу країни-члени ЄС. Нездатність дати зрозумілі відповіді для громадян призводить до розчарування в традиційних партіях і політиках, пошуках чогось іншого, свого.

Тому і змінюють політичний ландшафт європейських країн нові партії — і праві, і ліві, котрих експерти і журналісти часто називають популістськими. Як би не називали, але за них голосують багато мільйонів людей. І з ними приходиться рахуватися! В деяких випадках (як ось зараз у Британії) їх ідеї, які колись здавалися ледь не божевільними, стають не просто мейнстримом, а кардинально змінюють усе.

Лівий блок «Унідос Подемос» («Об’єднані — Ми можемо»), створений сенсацією останніх виборів і детонатором політичних змін в Іспанії — партією «Подемос» та іншими лівими партіями, у т.ч. комуністами (до речі, як у всій нормальній Європі, комуністи не є забороненими, а можуть спокійно працювати у парламентах), по опитуваннях йшов 2-м і навіть наступав на п’яти правлячій Народній партії. Проте, мабуть, виборець злякався, що досить радикальні речі можуть стати реальністю, як засвідчив Brexit, і через кілька днів після нього — 26 червня «Унідос Подемос» прийшли на позачергових парламентських виборах, які, власне, і спровокували – лише… 3-ми. Щоправда відстали від соціалістів, які другі, всього на близько 2%.

Попереду в Іспанії прем’єріада. Минулого разу вона закінчилася розпуском парламенту, чи вдасться створити коаліцію правим (навколо Народної партії) або лівим (соціалісти + «Унідос Подемос») чи на Іспанію чекає їхній варіант «ширки» (народники + соціалісти) на цей раз — подивимося. Не буде коаліції — то будуть ще одні вибори. Іспанців демократією не злякаєш.

Хоч новим лівим із «Подемос» поки і не вдалося повторити тріумф грецької «Сірізи» та сформувати уряд, але серйозні зміни у політичній картині Іспанії є. Європейський виборець, як бачимо, втомився від лакованої політики. Хоче змін! Стосовно цього українці – точно європейці, нам реальні, а не косметичні зміни треба навіть більше, ніж мешканцям Піренеїв.

• ← ГІБРИДНА ДЕРЖАВА УКРАЇНА
• В УКРАЇНІ ПОРУШУЮТЬСЯ ПРАВА ЛЮДИНИ. І НЕ ЛИШЕ НА НЕКОНТРОЛЬОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ →